Річниця висадки на місяць. П’ять аргументів, які переконають «місячних змовників»

1 Фото- та відеодокази

Першу висадку екіпажу NASA Аполлон-11 понад 50 років тому підтверджено документально.

Серед цих документів — множинні фотографії та відеозаписи, на яких Ніл Армстронг та Базз Олдрін крокують Місяцем і встановлюють там американський прапор. Усього було зроблено понад 8000 тис. знімків на Місяці.

Проте змовники вірять, що відеозапис та фотографії були створені на одній із голлівудських кіностудій. А режисером цього «фільму» був автор культової науково-фантастичної стрічки «Космічна одіссея 2001» Стенлі Кубрик.

Ключові аргументи адептів цієї теорії — яскраве «студійне» світло, відсутність зірок і прапор США, що розвивається вітром, на фото і відео, які зробили Аполлон 11.

Для спростування всіх подібних доказів достатньо відкрити будь-яке посилання в Google або матеріали НВ трирічної давності: біла поверхня Місяця сильно відсвічує сонячне проміння, тому на всіх записах Аполлона так багато світла; зірки та інші космічні об'єкти не було видно на фотографіях через коротку витримку старої фототехніки, за допомогою якої неможливо було зафіксувати всі об'єкти в кадрі; прапор США справді був (і залишається) зім'ятим, але не через наявність вітру, а через несправність розсувного механізму стійки прапора, який не дозволив розтягнути  Зірково-смугастий прапор на всю довжину.

2 Сліди черевиків скафандра

«Маленький крок для людини і величезний крок для людства», а також інші сліди ходьби астронавтів NASA по місячній поверхні можна побачити досі.

Річ у тім, що в умовах земної атмосфери будь-які сліди фізичного впливу на ґрунт з часом зникають.

Але на Місяці, за нинішніх його умов, не може бути ані вітру, ані дощу, ані будь-яких істот, які могли б стерти сліди людських кроків.

Камери наступних місій Аполлон, а також різні місячні зонди, включаючи Surveyor 3, зафіксували раніше зроблені сліди астронавтів.

Крім цього, у наявності слідів людей на Місяці, а також слідів від посадки та руху місяцеходів можна переконатися за допомогою сучасного обладнання.

3 Науково-дослідне обладнання

До речі, про обладнання: у рамках місій Аполлон 11, 12, 14, 15 та 16 на Місяці встановили кілька дослідницьких апаратів, які передають дані на Землю.

Зокрема це були ретрорефлектори, сейсмометри, апарати для вимірювання складу сонячного вітру, місячного магнітного поля, місячного пилу тощо.

Вчені використовують деякі з цих апаратів і сьогодні.

Сьогодні на поверхні Місяця розташовані десятки штучних об'єктів загальною масою понад 450 тонн.

Серед них спускові та підйомні сходи різних місій Аполлон, субсупутники та місяцеходи, якими керували астронавти NASA 50 років тому.

4 Зразки місячної поверхні

На додаток до фотографій та відеозаписів, астронавти NASA привезли на Землю сотні кілограм місячної породи.

Різні види реголіту, вулканічне скло та інші місячні зразки дозволили сучасним вченим довести наявність вулканів та води на Місяці мільярди років тому.

«Місячні зразки довели, що Земля та Місяць мають спільне походження, що узгоджується з гігантським зіткненням, яке сталося лише за кілька десятків мільйонів років після народження нашої Сонячної системи. Без прямих зразків, отриманих місіями Аполлон і доставлених на Землю, ми ніколи не змогли б зробити такий разючий, але захопливий висновок», — пише професор астрофізики Ітан Сігел.

Подальше дослідження зразків місячної поверхні допоможе вченим дізнатися, як утворився природний супутник Землі, як зароджувалася Сонячна система, і що чекає на нашу планету в майбутньому.

Варто врахувати, що на користь змовників відіграє факт виявлення зразків місячної породи в Антарктиці. Це пояснюється тим, що після зіткнень з астероїдами деякі скам'янілості з Місяця падали на нашу планету.

Щоправда, ці зразки обгоріли через вплив високих температур під час проходження щільних шарів атмосфери Землі.

Привезена астронавтами місячна порода залишається неушкодженою.

5 Загиблий екіпаж Аполлона

Найсумнішою сторінкою в історії програми Аполлон є загибель трьох астронавтів NASA — Вірджила Гріссома, Едварда Уайта та Роджера Чаффі — під час підготовки до першого пілотованого запуску Аполлон-1 27 січня 1967-го.

Дослідники згоріли живцем через грубу помилку інженерів NASA: тоді для створення атмосфери всередині корабля використовувався чистий кисень, який є пожежонебезпечною речовиною.

Під час тестів на Землі тиск кисню всередині пілотованого корабля був вищий за атмосферний, і найменша іскра могла викликати миттєве загоряння. Офіційна версія свідчить, що після замикання електропроводки корабля астронавти не встигли відкрити його складний люк і задихнулися через 14 секунд після початку пожежі.

Примітно, що тодішній президент США Річард Ніксон мав запасну промову, яку підготували готували на випадок загибелі астронавтів Аполлон-11 загинули.

Кілька років тому повний текст цієї промови опублікували в науковому журналі Discovery:

«Доля наказала, що люди, які вирушили на Місяць досліджувати світ, залишаться там спочивати з миром.

Ці хоробрі люди, Ніл Армстронг та Едвін Олдрін, знають, що немає надії на їхнє повернення. Але вони також знають, що в їхній жертві є надія для людства.

Ці дві людини поклали свої життя заради найблагороднішої мети людства: пошук істини та розуміння.

Їх оплакуватимуть їхні сім'ї та друзі; їх оплакуватиме народ; їх оплакуватиме весь світ; їх оплакуватиме Мати Земля, яка відправила двох своїх синів у невідомість.

У своєму відкритті вони змусили людей з усього світу відчути себе єдиним цілим; своєю жертвою вони тісніше пов'язують братерство людей.

У давнину люди дивилися на зірки і бачили своїх героїв у сузір'ях. Зараз ми робимо те саме, але наші герої — люди з плоті та крові.

Інші підуть їхнім шляхом і обов'язково знайдуть дорогу додому. Людині не буде відмовлено у пошуках. Але ці люди були першими і вони залишаться головними в наших серцях.

Кожна людина, яка подивиться на Місяць у наступні ночі, знатиме, що є куточок іншого світу, який назавжди належить людству».