«Мовчи і роби, що хоче Ілон». Які плани Маск має на космос і навіщо він об'єднав xAI та SpaceX

«Подорож на Марс можлива лише тоді, коли планети вирівнюються кожні 26 місяців (час подорожі — шість місяців), тоді як на Місяць ми можемо запускатися кожні 10 днів (час подорожі — 2 дні), — пояснює Маск у дописі. — Це означає, що ми можемо набагато швидше побудувати місто на Місяці, ніж місто на Марсі».

Ілон Маск підкреслив: SpaceX не відмовляється від планів щодо Марса, проте зараз її головним пріоритетом є «забезпечення майбутнього цивілізації», а Місяць допоможе досягти цього швидше.

The Guardian же пов’язує таку зміну курсу з політикою Вашингтона. У грудні 2025 року Президент США Дональд Трамп підписав указ Про забезпечення космічної переваги Америки, який вимагає висадки американців на Місяць протягом найближчих трьох років, тобто до кінця його каденції.

Оскільки SpaceX уже має контракт на створення посадкового модуля (HLS), фокус на Місяці дозволяє компанії отримати додаткові ресурси та пріоритетне фінансування. Крім того, NASA зараз очолює Джаред Айзекман — близький союзник і друг Маска. The Guardian пише, що на тлі цього NASA може відмовитися від своєї надзвичайно дорогої та застарілої ракети SLS (Space Launch System) на користь багаторазової системи Starship від SpaceX. А це зробить Маска фактично монополістом у важких космічних перевезеннях для уряду США.

Але й на цьому космічні амбіції мільярдера не завершуються.

Диво-місто з катапультою

2 лютого Маск оголосив що ракетно-супутникова компанія SpaceX (він заснував її у 2002 році) поглинула його ж ШІ-стартап xAI, найбільше відомий своїм флагманським чатботом Grok. Вартість об'єднаного бізнесу оцінюється у 1,25 трильйона доларів: 1 трильйон припадає на SpaceX і 250 мільярдів — на xAI.

Сам Маск аргументує це злиття необхідністю об'єднати ракетобудування та ШІ навколо ідеї винесення центрів обробки даних у космос. У його баченні сучасні моделі ШІ занадто залежні від наземних дата-центрів, пише The Guardian. Останні споживають колосальну кількість енергії, а їхнє розширення обмежується можливостями електромереж, нестачею землі та політичними чинниками.

Альтернативою може стати орбітальна мережа центрів обробки даних на сонячній енергії. TechCrunch пише, що SpaceX уже запросила дозвіл на будівництво таких центрів у регуляторних органів.

А в нещодавньому подкасті зі співзасновником Stripe Джоном Коллісоном Маск заявив: «Безумовно, найдешевшим місцем для розміщення штучного інтелекту буде космос — через 36 місяців або менше».

А що далі? 11 лютого в мережі X Маск оголосив про реструктуризацію xAI та наймання нових працівників: «Ми активно проводимо набір персоналу. Приєднуйтесь до xAI, якщо вам подобається ідея мас-драйверів на Місяці».

Паралельно, під час загальних зборів xAI, Маск представив Moonbase Alpha — цей проєкт має стати наступним етапом після орбітальних дата-центрів. На місячній поверхні мільярдер прагне побудувати так званий «мас-драйвер» — електромагнітну катапульту, яка б виштовхувала супутники ШІ у далекий космос.

Підприємець описав луноград через призму шкали Кардашова — методу оцінки розвитку цивілізацій за кількістю споживаної ними енергії. Він заявив співробітникам, що за наявності бази на Місяці об'єднана компанія з часом зможе освоїти «можливо, навіть кілька відсотків енергії Сонця» для навчання та роботи моделей ШІ.

Також на зборах Маск окреслив технічні амбіції об'єднаної групи xAI. Керівники компанії заявили про доступ до обчислювального кластера, еквівалентного мільйону графічних процесорів Nvidia H100, і поділилися планами щодо орбітальних дата-центрів потужністю 100−200 гігаватів на рік.

Саму xAI розділили на чотири ключові напрями: Grok Main and Voice (основна модель Grok AI), Coding (розробка моделей кодування та інфраструктура машинного навчання), Imagine (моделі зображення та відео), а також Macrohard, яка займеться автоматизацією внутрішніх процесів компанії.

Не все так гладко?

Відразу після злиття компанії зі SpaceX Ілон Маск провів радикальну чистку менеджменту xAI. Це сталося лише за кілька місяців до запланованого IPO (первинне розміщення акцій на біржі), яке може стати одним із найбільших в історії. TechCrunch пише, що в межах одного тижня про свій відхід публічно оголосили 11 інженерів, дехто з яких уже планує заснувати власні стартапи. А Reuters зазначає, що за три роки існування стартапу його вже покинули 6 із 12 співзасновників.

Неназвані ексспівробітники розповіли виданню The Verge про внутрішню атмосферу в xAI. За їхніми відчуттями, компанія «застрягла на етапі наздоганяння» OpenAI та інших конкурентів. «Спроба зробити те, що OpenAI робила рік тому, — це не спосіб перемогти OpenAI», — каже один зі звільнених.

Інше джерело також критикує повну відсутність роботи над безпекою Grok. Стверджується, що Маск прагне зробити модель більш «розкутою», оскільки ототожнює безпеку із цензурою.

Топменеджмент єдиної думки щодо пріоритетів не мав. Багато ключових рішень приймалися безпосередньо в загальному чаті в X, учасником якого був і сам Маск. «Ти виживаєш, лише якщо мовчиш і робите те, що хоче Ілон», — каже один із колишніх працівників.

Масові звільнення змусили виступити з поясненнями й самого Маска. На зборах xAI він запевнив працівників, що відставки пов’язані не з ефективністю, а з відповідністю людей поточному етапу розвитку компанії. Видання The New York Times цитує його слова про те, що «є люди, які краще підходять для ранніх стадій розвитку компанії, і менше — для пізніх».

Також Маск публічно повторив цю тезу в X: «У міру зростання компанії, особливо такої швидкозростаючої, як xAI, її структура повинна еволюціонувати, як і будь-який живий організм. На жаль, це вимагало розставання з деякими співробітниками».

Прибутковість орбітального ШІ від Маска поки що під питанням. За розрахунками космічного інженера Ендрю Маккаліпа, будівництво дата-центру на орбіті потужністю 1 гігават коштуватиме близько 42,4 мільярда доларів — майже втричі дорожче за наземний аналог. Така ціна зумовлена вартістю виробництва супутників та їхнього запуску.

Втім, Маск уже робив неможливе раніше — приміром, коли розгорнув мережу Starlink, запустивши на орбіту більше супутників, ніж усі країни та приватні компанії світу разом узяті. Можливо, вдасться і цього разу?