Навіки в мережі. Як штучний інтелект від компанії Цукерберга може оживляти акаунти померлих людей

Щоб далі спілкуватися від імені покійника, цифровий клон навчатиметься на його минулій активності. Система використовуватиме персональні дані людини: пости, коментарі та вподобання за багато років. На цьому матеріалі ШІ вивчить стиль письма, характерні реакції, манеру спілкування тощо.

Після активації бот зможе автоматично реагувати на фото онлайн, відповідати на привітання з днем народження чи вести приватне листування. Окремий розділ патенту навіть описує технологію для аудіо- та відеодзвінків, яка могла б дозволити близьким буквально «почути» або «побачити» цифрову копію небіжчика.

Як пише Business Insider, Meta позиціює інструмент ще й як корисне рішення для блогерів та інфлюенсерів. Скажімо, бот може стати «дублером» автора на час цифрового детоксу, щоб той не втрачав охоплення, поки відпочиває від соцмереж.

Речник Meta заявив виданню, що наразі компанія все ж не має планів щодо впровадження цієї функції. Він також нагадав, що отримання патенту не завжди означає створення реального продукту.

Втім, шанс на випуск технології досі є. Адже власник Facebook та Instagram уже не вперше заграє з ідеєю цифрового безсмертя.

«Meta-безсмертя»

У 2023 році під час інтерв'ю з подкастером Лексом Фрідманом Марк Цукерберг припустив, що метавсесвіт можна буде використовувати для спілкування з віртуальними копіями померлих родичів. Він також продемонстрував на собі так звані «кодек-аватари» — надреалістичні 3D-моделі облич.

На запитання про цифрове воскресіння Цукерберг відповів, що це складна тема, але у можливості «прожити» певні спогади є корисний баланс. Водночас він попередив, що надмірне занурення в таке спілкування може бути нездоровим.

Відтоді Meta змінила фокус із метавсесвіту на штучний інтелект. Як повідомляє Financial Times, компанія суттєво скоротила фінансування VR-проєктів після того, як підрозділ Reality Labs зазнав збитків на суму понад 70 мільярдів доларів. Тепер пріоритетом Цукерберга став «персональний суперінтелект». І новий патент якраз ідеально вписується в цю стратегію: навіщо створювати складні віртуальні світи, якщо просто завантажити старі пости людини в нейромережу?

Навіть база покійників для роботи вже є: той-таки Facebook давно дозволяє призначати «спадкоємців» для керування сторінками людей, що пішли з життя. Увіковічені профілі вирізняються написом Світла пам’ять (Remembering) біля імені покійника. В Instagram також можна увічнити сторінку на запит родича або друга.

Що пропонують конкуренти

Meta не вигадала концепцію «цифрового безсмертя» з нуля. Одним із перших експериментів у цій сфері був стартап 2014 року Eternime. Його засновник, румунський підприємець Маріус Урсаке, після смерті близького друга постійно переглядав його виступи на TEDx, і замислився, чи може інтерактивна система зберегти цей зв’язок краще за відео.

В Урсаке з’явилася ідея: а що, як зібрати достатньо деталей для створення чатбота, з яким близькі могли б розмовляти після смерті власника? Для цього додаток Eternime автоматично збирав дані зі смартфона: геолокацію, активність, показники здоров’я та режим сну. Також підтягувалися фотографії та повідомлення з Facebook.

Попри цікавий задум, до масового продукту Eternime усе ж не доріс і залишився на бета-стадії. Натомість у 2017 році з’явився вже куди успішніший проєкт Replika від підприємиці російського походження Євгенії Куйди. Вона використала історію листування свого загиблого друга, щоб навчити чатбота імітувати його манеру спілкування.

Також варто згадати стартап You, Only Virtual. Його створив винахідник Джастін Харрісон після того, як сам ледь не розбився насмерть на мотоциклі, а згодом у його матері діагностували невиліковну стадію раку. YOV пропонує створювати ШІ-клонів близьких людей на основі їхніх текстових повідомлень і голосових нотаток, щоб зберегти звичну манеру спілкування.

Техногіганти також вивчають цей напрям. У 2021 році Business Insider писав про патент Microsoft на чатбота, який може переймати особистість реальної людини — померлого родича, знаменитості чи навіть вигаданого персонажа. Система мала збирати пости у соцмережах, зображення, записи голосу та дані про поведінку для побудови моделі спілкування. У патенті навіть згадували про створення 2D- та 3D-моделей людей на основі фото та відео.

Джозеф Девіс із Університету Вірджинії взагалі побоюється наслідків, коли горе проживатиметься через ботів, які ніколи не замовкають. На його думку, спроба повернути небіжчиків у цифровому вигляді може стерти межу між реальною людиною та її симуляцією, що заважатиме живим рухатися далі.

«Одне із завдань скорботи — прийняти реальну втрату», — вважає Девіс. «Нехай мертві залишаються мертвими».