«Війна в Україні — це лише розминка». Чому голова стратегічного командування США прогнозує третю світову

Вперед у минуле

«Українська криза, в якій ми зараз перебуваємо, — це лише розминка. Наближається нова велика [криза — ред.]. Залишилося не багато часу до того, як ми піддаватимемося випробуванням, яким ми не піддавалися багато років», — заявив адмірал Чарльз Річард на нещодавній конференції.

Оцінюючи головних геополітичних супротивників США, Річард додав, що Китай впроваджує свої можливості на військовому полі швидше, ніж американське керівництво. Попри технологічну перевагу, адмірал вказує на кількісну перевагу народно-визвольної армії Китаю.

За словами глави стратегічного командування США, «єдина справжня асиметрична перевага», яку поки що зберігають американці, — це підводні човни. Але щоб її зберегти, потрібно розв’язати проблеми з технічним обслуговуванням і розпочинати нове будівництво.

Чарльз Річард нарікає на те, що «Америка втратила можливість швидко розвиватися і справлятися з труднощами». Для розв’язання цієї проблеми адмірал закликав збройні сили США шукати натхнення у тому, як вони діяли у 1950-х роках, щоб відновити свою конкурентну перевагу.

Керівник американського страткому також згадав космічну гонку, в межах якої влада США першою і поки що єдиною здійснила висадку людей на Місяць у 1969 році.

Сьогодні, серед іншого, підставою для занепокоєння військового командування США є розвиток гіперзвукової зброї Росії та Китаю. Окрім створення власних подібних систем, американці також готують проєкт супутникового сузір'я, яке відстежуватиме запуски та рух гіперзвукових ракет.

В опублікованій 27 жовтня Стратегії національної оборони Пентагон також виділив проблеми з ядерним балансом між США, Росією і Китаєм.

«КНР є основним викликом для оборонного планування США та фактором зростання в оцінюванні нашого ядерного стримування. КНР розпочала масштабне розширення, модернізацію та диверсифікацію своїх ядерних сил і створила тріаду, що зароджується», — проголошує новий документ. «Росія і далі наголошує на ядерній зброї у своїй стратегії, модернізує і розширює свої ядерні сили і розмахує ядерною зброєю на підтримку своєї ревізіоністської безпекової політики».

Сьогодні, за різними оцінками, Росія має близько 6000 ядерних боєголовок, США — до 5500, а Китай — приблизно 350. Водночас, до блоку НАТО входять ще дві ядерні держави — Велика Британія та Франція, у яких на двох є понад 500 ядерних боєголовок. А в межах політики спільного використання ядерної зброї НАТО, з 2009 року Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди і Туреччина розміщували ядерну зброю США у своїх країнах.

До кінця 2030 року Китай планує поставити на озброєння не менше ніж 1000 ядерних боєголовок всупереч чинному Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

«Ми маємо зробити деякі швидкі, фундаментальні зміни у тому, як ми підходимо до захисту нації. Раніше ми знали, як рухатися швидко, і ми втратили це мистецтво. Інакше Китай просто перевершить нас, а Росія найближчим часом нікуди не подінеться», — резюмував адмірал Річард.

Ядерна війна неминуча?

Раніше професор Гарвардської школи Кеннеді Джозеф Най згадав праці британського вченого і письменника Чарльза Персі Сноу, який у 1960-му припустив, що ядерна війна розпочнеться протягом найближчого десятиліття з «математичною визначеністю».

«Війна в Україні нагадала нам, що неможливо уникнути невизначеностей і ризиків. Мета поступового зменшення (але не скасування) ролі ядерної зброї залишається такою ж важливою, як і завжди. Річард Гарвін, який проєктував першу водневу бомбу, розрахував, що „якщо поточного року ймовірність початку ядерної війни дорівнює 1%, і якщо щороку ми зуміємо скорочувати її до 80% від рівня минулого року, тоді кумулятивна ймовірність початку ядерної війни за весь час становитиме 5%“. З такою ймовірністю ми можемо жити, спираючись на мораль», — пише Най.

Рівно 60 років тому — наприкінці 1962-го — генсек ЦК КПРС Микита Хрущов погодився на пропозицію Джона Кеннеді про виведення радянських ракет з Карибського моря в обмін на гарантії ненападу США на Кубу. Це рішення поклало край Карибській кризі, під час якої ризик початку ядерної війни був не меншим, ніж сьогодні.

Після цього Хрущова критикували за демонстрацію слабкої позиції СРСР, а вже 1964-го з ініціативи Леоніда Брежнєва Хрущова усунули від влади.

Нещодавно у Путіна запитали, чи відступить він, як це зробив радянський лідер Микита Хрущов під час Карибської кризи. «Звісно, ні. Не уявляю себе у ролі Хрущова. Нізащо», — відповів Путін.

«Коментар Путіна залишає нас перед лицем найпохмурішого сценарію. Тепер ми не маємо перспективи одностороннього відступу росіян. До цього додається похмура реальність, що немає жодної основи для переговорів між Росією та Україною, оскільки у вересні Путін припустився дурної помилки, анексувавши чотири українські області, підірвавши тим самим будь-яку можливість взаємних поступок та узгодженого відступу, оскільки російський парламент тепер вважає ці регіони частиною Росії», 一 коментує відповідь Путіна колумніст The Guardian Джонатан Стіл.

Нагадаємо, на початку жовтня ВМС США оголосили про відправку на службу нового авіаносця Джеральд Р. Форд (CVN-78). Це перший американський авіаносець нового покоління за останні 40 років, вартість якого становила понад $13 млрд.

Командувач повітряних сил ВМС США в Атлантиці контрадмірал Джон Мейєр казав, що авіаносець курсуватиме від Карибського моря до північних районів Атлантики, взаємодіючи із союзниками по всій Європі.

Поки що єдиний у своєму роді авіаносець класу Джеральд Р. Форд може брати на борт до 90 бойових літаків, гелікоптерів і БПЛА, зокрема новітні винищувачі F-35, палубні бомбардувальники та штурмовики, літаки далекого радіолокаційного виявлення, радіоелектронної боротьби тощо.

Корабель також оснащений зенітно-ракетним комплексом Evolved Sea Sparrow, ракети якого можуть вражати повітряні цілі на відстані до 50 км. Багато характеристик і системи озброєння цього авіаносця залишаються засекреченими.