Facebook злив особисте листування дівчини. Тепер її судять за аборт

Аборти не пропадуть

Заборона на легальні аборти не означає, що потреба у процедурі кудись магічно зникне. Як ми вже писали раніше, такі рішення лише провокують «абортний туризм» та підпільні послуги, які загрожують наслідками для здоров’я жінок.

Багато американських компаній заявили, що готові матеріально підтримати співробітниць, які мешкають у штатах, де аборти потрапили під заборону. Вони готові оплачувати подорож і проживання в штат, де такої заборони немає, щоб жінка не наражала себе на ризик.

Однак далеко не всі американки працюють у великих компаніях. І багатьом із них доводиться вирішувати проблему самостійно.

Справа Селести Берджес

Саме так вчинила 17-річна Селеста Берджес, що завагітніла, і її мати 41-річна Джесіка Берджес — вони купили препарат Pregnot, який часто використовується для безпечного переривання вагітності в першому триместрі. Дівчина живе в місті Норфолк, штат Небраска, де закон дозволяв проводити процедуру аборту лише до 20-го тижня вагітності (нещодавно цей термін скоротили до 12 тижнів). На пізніших термінах операція дозволяється лише якщо жінка може померти через вагітність або існує «серйозний ризик суттєвого та незворотного фізичного порушення основних функцій організму».

Дівчина зважилася на цей крок, на 28-му тижні — пізніше в суді Селеста сказала, що у неї стався викидень. Важливо зазначити, що таблетку вона прийняла у квітні, за два місяці до рішення Верховного суду.

У липні поліція висунула різні звинувачення дівчині та її матері. Поліцейські не повірили Селесті, що у неї стався викидень і продовжили розслідування, під час якого отримали ордер на вивчення всіх закритих даних з облікових записів дівчини та її матері у Facebook.

В особистому листуванні поліцейські знайшли повідомлення, де вони детально обговорювали самостійну процедуру аборту — Джессіка пояснювала дочці, як приймати таблетку, щоб не нашкодити організму. Згідно з судовими документами, після прийому препарату Селеста народила мертвий плід, після чого вони звернулися до 22-річного Теннера Барнхілла (якого тепер звинувачують у спробі приховати смерть іншої людини), щоб той допоміг поховати мертвий плід.

29 квітня Джессіка та Селеста Берджес показали детективам місце, де вони закопали плід. Барнхілл підтвердив, що перед похованням мати і дочка намагалися спалити плід, щоб позбутися доказів.

Звіт про розтин підтвердив — плід був мертвонародженим, проте причину смерті встановити не вдалося.

Бен Макбрайд, детектив з поліцейського управління Норфолка, розповів у суді, що доступ до облікових записів правоохоронцям потрібен був для того, щоб встановити — був плід мертвонародженим чи помер від асфіксії, вже з’явившись на світ.

Однак на листуванні поліцейські не зупинилися — особисті повідомлення стали підставами для отримання другого ордера, під час якого у Берджесів вилучили 13 ноутбуків та смартфонів. Поліція отримала доступ до 24 Гб даних, серед яких зображення, листування та історія веб-пошуку Селести та Джесіки. Так у руках поліцейських виявилася буквально вся конфіденційна інформація дівчини та її матері.

Технологічна поліцейська держава?

Незадовго до цього випадку Марк Цукерберг пообіцяв, що в Meta покращать шифрування, щоб люди у світлі рішення Верховного суду США «почувалися безпечно».

Журнал MIT Technology Review спробував уточнити, як саме соціальні платформи (а саме Meta, Twitter, Google, TikTok та Reddit) планують модерувати контент про аборти, а також відповідати на повістки та ордери на отримання даних про людей, які хочуть зробити аборт або допомагають комусь із цією процедурою.

Google проігнорувала одразу кілька запитів видання і не відповіла на жоден з них. Решта платформ давали максимально розмиті відповіді, посилаючись на свої умови обслуговування, проте не відповідаючи безпосередньо, як саме вони працюватимуть із правоохоронцями. Пізніше видання Motherboard повідомило, що Facebook видаляв усі пости, в яких люди пропонували відправити таблетки для переривання вагітності, а Instagram почав приховувати результати пошуку за деякими запитами, які стосуються аборту.

Водночас, Meta продовжувала отримувати десятки тисяч доларів прибутку від реклами проти абортів, причому ці пости часто містили неправдиву інформацію. Більше того, дослідження видання The Markup показало, що Facebook збирав інформацію про користувачів, які заходили на сайти про аборти, та передавали її рекламодавцям.

Ще в червні в коментарях для The Washington Post Енді Стоун, речник компанії Meta, говорив, що компанія буде ретельно вивчати всі запити уряду на інформацію про користувачів і часто відхиляти їх, зокрема в суді.

Тоді чому Meta дала поліцейським доступ до акаунтів Селести та Джесіки Берджес?

Стоун спробував пояснити дії компанії неточними даними, які їм надала поліція. За його словами, в ордерах не було жодного слова про аборти, а поліцейські нібито звинувачували дівчину в спаленні та похованні мертвонародженої дитини, а не в її рішенні зробити аборт. Крім того, ордери супроводжувалися наказами про нерозголошення, тому компанія не могла поділитися інформацією про них.

Самі правоохоронці пояснюють порушення кримінальної справи тим, що ймовірний аборт був незаконним, оскільки Селеста була більш ніж на 20 тижні вагітності. Крім того, процедура проводилася дівчиною за допомогою матері, а не лікаря, як цього вимагають місцеві закони.

Активісти за право на аборт, а також експерти в галузі цифрової конфіденційності побоюються, що в руках технологічних компаній є дуже багато інформації, яку пізніше можна буде використати у кримінальних справах через криміналізацію абортів. Випадок у Небрасці показує, що Meta готова йти на співпрацю із правоохоронцями у штатах, де аборти стали незаконними.

А на які поступки компанія буде готова у майбутньому?