А ви не вірили? П’ять наслідків глобального потепління, які змінять ваше життя

1

Смертельна спека

Аномально високі температури в літній період не є новиною для багатьох українців.

Але, виявляється, така погода також призводить до додаткових смертей людей у різних регіонах Землі. Між іншим, торік високі температури в літній період визнали головним фактором смерті людей від аномальних погодних умов за останні 20 років.

За показниками смертності на рік спека обійшла такі природні ефекти, як повені й торнадо.

«Смертельні хвилі тепла, звичайно, знайомі і європейцям. Сумнозвісне літо 2003 року забрало до 70 тис. життів, а в 2010-му на заході Росії загинуло понад 50 тис. людей. На щастя, уроки було засвоєно, і влада тепер набагато краще підготовлена, коли отримує попередження про спеку», — писав лектор-кліматолог з Університету Лафборо в Англії Том Меттьюз.

У Міжнародному енергетичному агентстві також підрахували, що до 2050-го системи охолодження повітря по всьому світу будуть споживати стільки ж електроенергії, скільки зараз споживають Велика Британія, США і Японія разом.

2

Проблеми з їжею й водою

Один із головних ефектів глобального потепління, який можна спостерігати вже зараз — скорочення врожаїв і підвищення цін на продукти харчування.

Згідно з торішнім звітом ООН, кліматичні зміни вже негативно вплинули на процес виробництва їжі, а в найближчому майбутньому підвищення температури може призвести до справжньої катастрофи.

Дослідники підрахували, що 500 млн людей уже живуть у місцях, які перетворюються на пустелі, а кількість родючого ґрунту в усьому світі скорочується від 10 до 100 разів швидше, ніж відновлюється.

Через аномальну спеку і, як наслідок, посухи, лісові пожежі, повені й танення льодовиків агропромисловість переживає важкі часи, а виробляти їжу стає дедалі важче. З огляду на величезну кількість шкідливих викидів в атмосферу, експерти припускають, що незабаром якість продуктів також знизиться, а вартість доступних продуктів — зросте.

Через танення гірських льодовиків учені прогнозують проблеми з питною водою: від прісної води з гірської криги залежать приблизно 1,6 млрд людей (20% населення) і близько третини наземного біорізноманіття, яке проживає в гірських регіонах.

Учені прогнозують, що найбільш уразливими можуть виявитися регіони на кшталт басейну річки Інд, від вод якої залежать фермерські угіддя і, відповідно, продовольство.

Столиця Перу Ліма в Південній Америці з майже 10 млн населення також розташована в пустельній зоні й безпосередньо залежить від постачання прісної води з вершин Анд. А деякі країни, із Індією та Пакистаном включно, навіть воюють за території, які є потенційним джерелом прісної води.

На думку деяких експертів, прийдешні посухи можуть призвести до того, що вже у 2050-му території, придатні для вирощування кави, скоротяться удвічі, загине майже 20% врожаю ячменю, кількість риби й картоплі знизиться в декілька разів через гірші врожаї й улови, стане важче вирощувати виноград, — постраждають навіть шоколад й арахіс, адже зараз стрімко скорочуються землі, на яких можна вирощувати ці горіхи й какао-боби.

3

Ходьба по тонкому

Згідно з результатами дослідження вчених із Університету Йорк, кількість смертей від утоплення зросла у п’ять разів під час тепліших зим і тонкого льоду, викликаних глобальних потеплінням.

І якщо для жителів мегаполісів ця проблема не становить жодної загрози, у багатьох регіонах США, Канади й Росії активність багатьох людей узимку пов’язана саме з пересуванням кригою замерзлих водойм.

«Нове дослідження підтверджує більше 4000 випадків утоплення взимку, що сталися за останні 10−30 років у 10 країнах, як-от Канада, США, Фінляндія, Швеція, Естонія, Латвія, Росія, Італія, Німеччина та Японія. Викликає тривогу те, що в Канаді щорічно спостерігають найбільшу кількість утоплень у зимовий період», — пише одна з авторок дослідження з Університету Йорк Сапна Шарма.

Автори роботи виявили, що більшість утоплень трапляється за температури повітря в діапазоні від мінус п’яти до нуля градусів за Цельсієм.

Однак дослідники припускають, що найближчої зими середня кількість потопельників може знизитися через пандемію COVID-19 і через те, що набагато менше людей будуть використовувати транспорт для пересування скрижанілими водоймами, виходити на зимове полювання й риболовлю, а також проводити розважальні заходи — фестивалі на озерах, катання на ковзанах, хокей тощо.

4

Масова міграція людей

І спека, і проблеми з доступом до ресурсів можуть бути причиною масових міграцій людей по всьому світу, яка, своєю чергою, загрожує підвищенням рівня бідності, голодуванням, фінансовою кризою та навіть війною за території.

«Життя людей буде залежати від величезного впливу міграції. Люди не залишаться і не вмиратимуть там, де вони живуть», — заявив професор науки про рослини і ґрунти в Університеті Абердина Піт Сміт.

В ООН припускали, що після підвищення середньої температури повітря на два градуси майже 280 млн людей будуть змушені мігрувати.

Жителі багатьох острівних держав у Тихому та Атлантичному океанах і взагалі ризикують залишитися без твердого ґрунту під ногами вже до кінця XXI століття. Підтоплення прибережних територій відбувається через підвищення рівня моря, який, навіть за найоптимістичнішими прогнозами, буде тільки зростати.

«Ви зацікавлені в тому, щоб зберегти свою економіку, а я зацікавлений у тому, щоб урятувати своїх людей», — заявляв торік прем'єр-міністр невеликого острова Тувалу Енель Сопоага, звертаючись до лідерів розвинених країн, які, на його думку, занадто пасивні в питаннях боротьби з глобальним потеплінням.

5

Криза нерухомості та страхування

Стрімке погіршення умов для життя в деяких регіонах Землі вже призводить до того, що житло в небезпечних зонах прибережних ліній стає занадто дешевим, а його страхування — занадто дорогим.

Деякі вчені прогнозують, що тільки у США десь 300 тис. будинків можуть опинитися під водою вже в 2045-му. А отже, вартість такої нерухомості стрімко падає.

З іншого боку, популярна в США послуга страхування на випадок стихійних лих постійно дорожчає. Повідомляють, що вартість страховки майна й цінних речей від природних катаклізмів у США зросла на 60% за останні 10 років.

У деяких штатах, як, наприклад, у Флориді, така страховка може дорожчати на 30% за один рік.

З точки зору страхового бізнесу пояснення просте — стихійні лиха в США щорічно завдають шкоди майну людей на суми в сотні мільйонів доларів.

З огляду на зв’язок між глобальним потеплінням і кількістю/інтенсивністю ураганів, можна припустити, що найближчими роками ця проблема тільки посилиться.

А що з Україною?

Як раніше писав НВ, згідно з дослідженням «Вода близько», до кінця XXI століття вода може затопити майже 1,2 млн гектарів землі в нашій країні — зони відпочинку, промислові та військові об'єкти, сільськогосподарські поля та житлові території.

За прогнозами вчених, до цього часу невеликі поселення на кшталт Щолкіна (АР Крим), Вилкового (Одеська область) і Голої Пристані (Херсонська область), із загальним населенням майже 35 тис. людей, можуть повністю піти під воду. У нинішній зоні затоплення розташовані майже 52 тис. житлових будинків, більшість із них — в Одеській і Запорізькій областях.

У зоні руйнування розташовані майже 5,5 тис. км доріг із твердим покриттям, 700 км ліній електропередачі, шість залізничних вокзалів, 15 станцій і 53 порти.

Незаконні забудови в береговій зоні тільки посилять руйнування берега: до зони затоплення потрапляють майже 300 готелів, а постраждають такі курорти, як Затока, Коблево, Залізний Порт, Скадовськ, Кирилівка, Бердянськ, Лазурне, Міжводне, Чорноморське, Саки та інші.

Затоплені військові бази й полігони, звалища, очисні споруди та цвинтарі можуть у рази погіршити екологічну ситуацію в прибережній зоні. У небезпеці — маріупольський металургійний комбінат Азовсталь, кислотні відстійники Кримського Титана й деякі портові нафтобази.