Якщо під «роботами» на думку спадають лише двоногі гуманоїди (які й справді ще далекі від свого ідеалу, навіть Tesla все ніяк не випустить свого Optimus), то це уявлення хибне. На практиці світову економіку сьогодення змінюють передусім спеціалізовані системи — маніпулятори, автономні візки, дрони та роботизовані лінії. Вони вже беруть на себе небезпечну або рутинну роботу.
І це, ймовірно, лише початок.
Які галузі захоплюють роботи
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
За даними Міжнародної федерації робототехніки (IFR), на заводах по всьому світу вже працює 4,3 мільйона промислових роботів. Лише у 2023 році було встановлено 541 тисячі нових одиниць — цей показник перевищує півмільйона третій рік поспіль.
Найбільшим ринком залишається Китай, а домінують автомобільна та електронна промисловість. Водночас малий та середній бізнес все активніше використовує колаборативних роботів (коботів), спроможних працювати разом з людиною — через це вони коштують дешевше, і на них можна заощадити.
Окрім заводів, стрімко зростає сектор сервісних роботів (у логістиці, прибиранні, медицині): їхні продажі у 2023 році зросли на 30%, досягнувши 205 тисяч одиниць. Мобільні роботи, що працюють поза межами захисних кліток, у розвинутих країнах стають звичним бізнес-обладнанням.
Як ми вже писали, у США потроху стають буденністю роботаксі. За даними Reuters, компанія Waymo вже відкрила платні поїздки на швидкісних автострадах у Лос-Анджелесі, Сан-Франциско та Феніксі. Станом на червень 2025 року їхні машини проїхали вже 96 мільйонів миль без людини за кермом. Видання TechCrunch зазначає з посиланням на Waymo, що такі поїздки можуть скоротити час у дорозі до 50%.
Тим часом найбільший у світі маркетплейс Amazon цьогоріч повідомив про використання понад мільйона роботів на своїх складах. Серед них є мобільні платформи Proteus, сортувальні системи Sequoia та маніпулятори Sparrow, здатні розпізнавати та брати мільйони різних предметів. А ще компанія у пілотному режимі тестує двоногих роботів Digit для перенесення ящиків.
Роботизовані помічники з’являються і в західній енергетиці. Платформи LineScout канадської компанії Hydro-Québec призначені для інспекції високовольтних ліній. Вони пересуваються по дротах під напругою, долають перешкоди та передають зображення операторам.
У сільському господарстві роботи замінюють гербіциди. Система LaserWeeder від Carbon Robotics, яку тягне трактор, розпізнає рослини в реальному часі та випалює сотні тисяч бур’янів на годину лазером, не пошкоджуючи врожай. Завдяки вбудованим чіпам Nvidia техніка обробляє всі дані без інтернету. Її вже використовують понад 100 господарств у Північній Америці, Європі та Австралії.
А в ресторанному бізнесі роботизована рука Flippy від Miso Robotics вже працює у деяких закладах, де смажить картоплю та нагетси швидше за людей. Розподіл праці чіткий: кухня з її спекою та жиром відходить роботам, а спілкування з клієнтами у залі залишається людям.
Кіно і ТБ теж у тренді: високошвидкісні маніпулятори від Mark Roberts Motion Control (MRMC), зокрема лінійка Bolt, виконують зйомки, що вимагають ідеально точних та повторюваних рухів, яких не може досягти оператор-людина. Bolt здатний рухатися зі швидкістю до 12 м/с та майже миттєво прискорюватися, що робить його незамінним для зйомки реклами чи візуальних ефектів.
А що в Україні?
Ще п’ять років тому Чорнобильську АЕС відвідали інженери Бристольського університету. Там британська команда спільно з українськими фахівцями тестувала робопса Spot від Boston Dynamics для картографування радіації, що зменшує необхідність піддавати людей зайвим дозам опромінення під час інспекцій.
Торік у Львові провели першу в Україні операцію на серці за допомогою робота-хірурга Da Vinci. Це ж місто приймало Всеукраїнський з'їзд роботичних хірургів для підготовки нових команд. Як зазначав Укрінформ, прооперованих таким чином пацієнтів виписують вже на 2−3 день після операції.
А в червні 2025 року британський логістичний оператор DPD оголосив про партнерство з українським стартапом Deus Robotics. Українці розгортатимуть для DPD комплексну систему автоматизації складів. Вона включає власне програмне забезпечення на базі ШІ, транспортні кліті та мобільних роботів, здатних переміщувати стелажі вагою до 500 кг. Як ідеться в релізі компанії, ця технологія може підвищити продуктивність складу у п’ять разів.
Також цьогоріч Укрпошта завершила автоматизацію сортування, відкривши новий логістичний центр у Запоріжжі. Компанія стверджує, що роботизовані лінії тепер обробляють 100% посилок в країні, досягаючи 2 мільйонів відправлень на добу, а швидкість зросла до п’яти посилок на секунду. Загальні інвестиції в модернізацію склали 1 мільярд гривень.
Чи роботи відберуть роботу у людства
Загроза автоматизації нерівномірна: деякі робочі місця скорочуються по частинах, окремі вузькі ніші зникають повністю, а інші, навпаки, виграють від зростання продуктивності.
Згідно з дослідженням MIT та Бостонського університету у США, поява одного додаткового робота на тисячу робітників у період 1993−2007 років призводила до падіння рівня зайнятості на 0,2% та зниження зарплат на 0,42% у залежних регіонах. Водночас інше дослідження за аналогічний період показало, що роботи якраз підвищили загальну продуктивність на 0,36% і не скоротили сукупну зайнятість, хоча й зменшили частку низькокваліфікованої праці.
Зате в сьогоденних звітах спостерігаються явно суттєвіші цифри, ніж майже нульові відсотки. За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку, в найближчі 15−20 років високий ризик повної автоматизації мають 14% робочих місць, а ще 32% суттєво зміняться. Всесвітній економічний форум, опитавши роботодавців, очікує 23% змін на ринку праці протягом п’яти років (ліквідованих та нових посад), причому найбільше це торкнеться логістики й транспорту.
Економіст і професор MIT Дарон Аджемоглу проводить межу між продуктивною автоматизацією та «so-so (так-сяк) технологіями», які, на його думку, руйнують зайнятість та витісняють робітників, не даючи значного приросту продуктивності чи економії.
Як приклад Аджемоглу наводить колишнє рішення Tesla повністю автоматизувати свій складальний завод у Каліфорнії — це призвело до затримок і несправностей. Пізніше очільник компанії Ілон Маск визнав, що то була його особиста помилка.
«Людей недооцінюють», — написав Маск у тодішньому Twitter.
Чи можуть люди і роботи працювати гуртом
Як стверджує Національна рада безпеки США, роботи знижують кількість серйозних травм та смертельних випадків, беручи на себе небезпечні та монотонні завдання. Вони також знижують навантаження працівників-людей на опорно-руховий апарат, коли піднімають важкі вантажі.
А Європейське агентство з безпеки праці зазначає, що в лікарнях автоматизація зменшує фізичне навантаження на медсестер.
За безпеку людства у співпраці з роботами вже відповідають певні інженерні стандарти. Наприклад, ISO/TS 15066 для колаборативних роботів визначає ліміти сили й тиску для безпечної зупинки при контакті з людиною. ISO 3691−4 регулює вимоги безпеки для складських роботів (AMR). А стандарт UL 4600 вимагає від розробників автопілоту надати повний, перевірений аудит безпеки.
Доля робочих місць надалі залежить від вибору: або автоматизація лише заради скорочення штату, або перепроєктування роботи навколо доповнення навичок людини. Якщо роботи й надалі братимуть на себе лише найважчі справи, це принесе користь людям: менше травм, чистіші поля, стабільніша продуктивність.
Якщо ж ринок і уряди пустять цей процес на самоплив, то людство ризикує оптимізувати працю до повної непотрібності себе.