А чи був той холод? Вчені дізналися неймовірні подробиці про астероїд, який вбив динозаврів

Зрештою, провідною гіпотезою стала ідея, що удар астероїду викликав потужне цунамі висотою 1,5 км, яке було у 2500−2900 разів потужнішим за цунамі 2004-го року в Індійському океані, що забрало життя 225 тис. людей. Проте проблема була не тільки у хвилях — зрештою, уявити, що усі динозаври померли лише через цунамі доволі важко.

Головним «ударом» на думку вчених було різке похолодання. Його нібито спричинило те, що астероїд зіштовхнувся з Землею під великим кутом, через що в атмосферу потрапила величезна кількість пилу і аерозольного забруднення. Через це на поверхню Землі практично не потрапляло сонячне випромінювання — середня температура в тропіках знизилася з 27 °C до 5 °C. Саме така «ядерна зима» і вбила усю популяцію динозаврів.

Принаймні, так досі вважали більшість вчених.

Нове дослідження, проведене британською командою, і опубліковане в журналі Geology, показало, що проблема була не у похолоданні.

«Ми виявили, що жодних доказів „ядерної зими“ не існує. Принаймні у нашому дослідженні ми не побачили жодного зниження температури протягом 1000 років [після падіння астероїду — Ред.]», — каже Лорен О’Коннор, яка керувала роботою команди.

Дослідники проаналізували бактерії, скам’янілі у зразках вугілля до, під час і після удару Чиксулуба. Коли температура змінюється, вони потовщують або стоншують свої клітинні стінки, ніби одягають чи знімають ковдру, пояснює О’Коннор.

Як виявилося, протягом тисячоліття після падіння астероїда бактерії ніяк не готувалися до якоїсь глобальної зими. Навпаки — наступні 5000 років характеризувалися відносно аномальним потеплінням, яке відносно видко стабілізувалося. Вчені пояснюють цей процес з тим, що супервулкани викидали вуглекислий газ протягом тисячоліть до раптового завершення крейдяного періоду.

Проте це дослідження не викидає гіпотезу про похолодання у смітник. Так, пилова ковдра, яка піднялася в повітря, могла затриматися в атмосфері на роки, проте навіть без «теплового» впливу, це могло сильно вдарили по екосистемі планети. Через товщу пилу у повітрі, Земля могла поринути у пітьму — причому, щоб убити більшість рослин у світі, вистачило б кількох місяців без Сонця.

У такому випадку травоїдні динозаври втратили б джерело їжі та почали б активно вимирати. Це вдарило б по всьому харчовому ланцюгу, включаючи найбільших м’ясоїдних динозаврів. За словами вчених, цей процес був би дуже швидким, а тому похолодання, навіть якщо воно і було, не відіграло б вирішальну роль у вимиранні планети.

Дослідники дійшли до висновку, що Земля дійсно може швидко відновлюватися після різкої зміни клімату, проте уникнути масового вимирання у такому випадку дуже важко. Тепер вони хочуть дослідити інші зразки стародавнього вугілля, щоб краще простежити усі температурні зміни до та після падіння астероїда. Вони сподіваються, що ці дані допоможуть їм краще зрозуміти, чого нам очікувати від поточних кліматичних змін.