Морський трилер. Навіщо Бразилія планує підірвати в океані списаний авіаносець і що про це думають екологи

«Найбільший шматок сміття в океані»

«Просто зараз десь у південній частині Атлантичного океану хвилями дрейфує 34 000-тонний 265-метровий авіаносець. Судно, залучене до міжнародної суперечки з приводу його токсичного вмісту, ось-ось стане одним із найбільших шматків сміття в океані», — пише автор журналу TIME Сіара Ньюджент.

Причина суперечки між країнами полягає в тому, що Бразилія не спромоглася довести Туреччині відсутність азбесту у складі матеріалів внутрішньої конструкції корабля. Тепер бразильці відмовляються приймати свій авіаносець назад і хочуть залишити його тонути посеред океану.

Керівництво ВМС Бразилії також пояснило відмову прийняти свій корабель тим, що його корпус було пошкоджено під час подорожі до Туреччини. За їхніми словами, величезний авіаносець міг сісти на мілину або затонути на бразильському узбережжі, «загрожуючи іншим суднам і прибережній дикій природі».

Місцева газета Folha de São Paulo, посилаючись на анонімні джерела у ВМС, повідомила, що єдиний варіант вирішення ситуації — затоплення судна за допомогою вибухівки.

Проти цієї ідеї категорично виступили екоактивісти та неурядові організації, включно з Basel Action Network (BAN). Вони вважають, що в електропроводці, фарбах і паливних баках корабля містяться тисячі метричних тонн азбесту й інших токсичних речовин.

«Тепер очевидно, що військово-морський флот не хоче піддаватися додатковій перевірці, яку він напевно буде змушений пройти, повернувши додому „Сан-Паулу“. І, схоже, вони спробують потопити його, використовуючи хибний привід. Військові вже взяли закон у свої руки і тепер готові вчинити великий екологічний злочин на морі, якщо президент не втрутиться», — заявив директор BAN Джим Пакетт.

Експерт також уважає, що затоплення цього авіаносця у відкритому морі порушить три окремі міжнародні природоохоронні конвенції.

Через високу вартість утилізації старі кораблі меншого розміру часто виявляються покинутими в різних куточках планети. Але коли йдеться про навмисне затоплення величезного військового корабля з токсичними речовинами всередині — це може стати справжньою екологічною катастрофою, порівнянною з катастрофою сучасних комерційних суден із небезпечним вантажем на борту.

Крім засмічення берегової лінії, хімікати та мікропластик на цих кораблях потрапляють у морський харчовий ланцюжок, упливаючи на організми всіх тварин і, згодом, людей.

Запобігання катастрофі

Підняття затоплених кораблів на поверхню може коштувати кілька мільйонів доларів. Але авіаносець São Paulo, як і раніше, представляє комерційний інтерес для Бразилії, оскільки його переробка як металу може принести ще більше грошей.

«Я ніколи не бачив, щоб такий цінний корабель навмисно потопили», — говорить Пакетт. З цієї причини екоактивісти звернулися до нового президента Бразилії Лула да Сілви з проханням втрутитися в небезпечні та недоцільні дії ВМС.

Лула очолює соціалістичну Партію трудящих, і з 2003-го по 2011-й він відбув два терміни на посаді президента Бразилії. У середині 2017-го його засудили до 9,5 років ув’язнення за участь у корупційній змові, але 2021-го суд цілковито виправдав політика.

Одним із ключових пунктів передвиборчої кампанії Лули стала боротьба з кліматичними змінами та збереження природних ресурсів.

Після оголошення результатів виборів новий президент пообіцяв припинити незаконне вирубування лісу, видобуток корисних копалин і захоплення земель, що призвело до стрімкого знеліснення Амазонки під час правління колишнього президента, лідера правої Соціал-ліберальної партії Жаїра Болсонару.

У період свого правління на початку 2000-х Лула справді зміг значно скоротити вирубку тропічних лісів у Бразилії. Наприкінці 2022-го він пообіцяв повторити вжиті раніше дії, як-от розширення територій, що підлягають охороні, відновлення влади поліції тощо.

«Коли дитина корінних народів помирає через жадібність убивць довкілля, частина людства помирає разом із нею. Тому ми відновимо моніторинг і спостереження за лісами Амазонії та боротимемося з будь-якою незаконною діяльністю», — говорив Лула.

Новий президент уважає, що Бразилія готова повернути собі лідерство у боротьбі з кліматичною кризою, оскільки «усій планеті потрібна жива Амазонка».

Як і Дональд Трамп, попередній президент Бразилії Болсонару відкидав заяви вчених про екологічну катастрофу, критикував зусилля боротьби з кліматичними змінами та дозволяв компаніям вирубувати ліси Амазонії.