В ООН уклали історичну кліматичну угоду. Яких змін варто очікувати?
Наукпоп21 листопада 2022, 20:02
Минулий COP27 запам'ятався відразу кількома гучними новинами. Наприклад, щоб привернути увагу світових лідерів, які звикли літати на бізнес-джетах, 72-річна екоактивістка два місяці дісталася Єгипту зі Швеції на своєму електровелосипеді.
А влада острівної держави Тувалу в Тихому океані заявила про плани створення цифрової копії своєї країни в метавсесвіті. Тувалу загрожує зникнення через підвищення рівня моря, тому природу і культуру острова хочуть перенести у віртуальний простір.
Важливою подією стало повернення Бразилії у великі «кліматичні перегони»: новообраний президент-соціаліст Лула заявив, що він відновить моніторинг та спостереження за лісами Амазонії, які масово знищувалися під час правління попереднього бразильського лідера — Жаїра Болсонару.
На цьому фоні ключовим результатом двотижневого саміту COP27 стало створення фонду відшкодування збитків через кліматичні зміни для «вразливих країн». Ключовим донором фонду стане блок країн Великої сімки (Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Франція, Японія та США).
НВ розібрався, як працюватиме нова ініціатива та які країни можуть розраховувати на допомогу.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
«Реакція на голоси вразливих»
«Ми боролися за це 30 років, і сьогодні в Шарм-ель-Шейху наша подорож досягла своєї першої позитивної віхи», — заявила на COP27 міністр клімату Пакистану Шеррі Рехман.
Влітку 2022-го Пакистан став однією з країн, які найбільше постраждали від кліматичних змін: катастрофічна повінь спричинила загибель близько 1500 осіб за два місяці і затопила приблизно третину країни.
Нову ініціативу для допомоги найбільш вразливим до глобального потепління країнамназвали «Фодн втрат і збитків», в межах якого представники G7 повинні профінансувати програми допомоги країнам, що розвиваються.
Насамперед це будуть невеликі острівні держави, існування яких опинилося під загрозою через підвищення рівня моря.
Організатори саміту також заявили про те, що працюватимуть над розширенням бази спонсорів, включно з Китаєм та іншими сильними економіками, які найбільше забруднюють планету і призводять до незворотних наслідків в екосистемі.
Незважаючи на створення фонду, голова ООН Антоніу Гутерріш підтвердив, що країни не змогли досягти термінового скорочення вуглецевих викидів, необхідного для боротьби з глобальним потеплінням.
Нагадаємо, в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у 2015 році 195 країн та ЄС підписали Паризьку угоду, згідно з якою з 2020-го всі учасники мають значно скоротити викид CO2 в атмосферу для обмеження зростання глобальної температури до 1,5 градусів за Цельсієм.
Станом на сьогодні лише 55 країн ратифікували цей документ. США вийшли з угод 2020-го і повернулися наступного року. Серед найбільших забруднювачів планети, які підписали Паризьку угоду, виділяють Китай, США, ЄС, Іран та інші країни.
«Наша планета все ще знаходиться у відділенні невідкладної допомоги», Нам потрібно різко скоротити викиди зараз, і це питання, яке не розглядалося на конференції, що відбулася», — сказав Гутерріш.
Голову ООН підтримали новий прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак та президент Франції Еммануель Макрон, який запропонував ще один саміт у Парижі перед COP28 у Дубаї, щоб узгодити «новий фінансовий пакт» для вразливих країн.
Одним із найгостріших питань на COP27 також стала відмова від викопного палива та розвиток відновлюваних джерел енергії. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила своє невдоволення тим, що скорочення викидів та поетапна відмова від викопного палива «заблоковані рядом виробників нафти та великих джерел CO2».
Незважаючи на це, учасники COP27 підтвердили, що міжнародне співробітництво у сфері боротьби з кліматичними змінами «все ще можливе».
Похмурий прогноз
Кілька місяців тому американський письменник-фантаст Кім Стенлі Робінсон дав інтерв'ю виданню Politico. Ідеї Робінсона, які лягли в основу його роману «Міністерство майбутнього», обговорювали на Конференції ООН з кліматичних змін минулого року.
«Ми робимо замало. Ми недостатньо фінансуємо бідні країни. Багаті країни порушують обіцянки, дані на попередніх конференціях. Розчарування в цьому процесі стає настільки сильним, що я боюсь за сам процес боротьби ООН зі змінами клімату», — розповів Робінсон.
За його словами, сьогодні Паризька угода ризикує повторити долю Ліги націй, ідея якої провалилася у 1930-х, що призвело до Другої світової війни.
У своїх книгах і прогнозах Робінсон називає Індію однією з перших країн, яка має розпочати глобальний рух зі сталого розвитку та збереження довкілля. Причиною цього є наслідки аномальної спеки, з якими стикається країна з населенням 1,38 млрд осіб останні кілька років.
А згідно з новим звітом ООН, вже наступного року населення Індії, найімовірніше, перевищить населення Китаю, де зараз проживає понад 1,4 млрд осіб.
За словами Робінсона, зараз в індійському сільському господарстві і державному управлінні вже відбуваються по-справжньому революційні події, покликані запобігти катастрофі, що наближається.
«Я вибрав Індію, бо це найбільша демократія. Це одна із кожних восьми осіб на планеті, або навіть більше. Це безладдя, як і в будь-якій іншій демократії, але вона має потенціал стати лідером», — заявив письменник.
Для вирішення глобальних кліматичних проблем Робінсон пропонує перейти до так званого «посткапіталізму», який він розглядає як одну з форм кейнсіанства, — течії капіталізму початку XX століття, в межах якої держава володіє головними важелями для регулювання економіки.