Іранський уряд повністю відключає інтернет у спробі придушити протестувальників. Як їм це вдається?
IT-індустрія4 жовтня 2022, 20:03
Масові протести в Ірані розпочалися 16 вересня — і досі не вщухають.
Люди вийшли на вулиці після ймовірного вбивства 22-річної Махси Аміні «поліцією звичаїв». Правоохоронці затримали її у Тегерані нібито за те, що дівчина неправильно носила ісламський одяг; її побили, завдавши серйозних травм, через що Аміні знепритомніла, а згодом померла.
Ця подія стала іскрою, яка розпалила полум’я протесту: тисячі іранців вийшли на вулиці десятків міст по всій країні. Сутички з поліцією часто переростають у бійки і навіть стрілянину: за деякими даними, кількість загиблих уже сягає сотні, скільки людей поранено і заарештовано — невідомо.
Нещодавно верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше прокоментував протести в країні, заявивши, що «безлади були організовані Америкою, сіоністським режимом та їх прислужниками». А для поширення своєї «брехні» вороги Ірану, за його словами, використовують інтернет.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Дізнатися всю правду про те, що відбувається у країні, надто складно. Якщо більшість гучних подій активно висвітлюються — про них говорять політики, журналісти, лідери думок та блогери, то щодо Ірану набагато складніше.
Інформації замало.
«Дякувати» за це потрібно владі Ірану, яка почала блокувати інтернет по всій країні. Роблять це не так для того, щоб інформація про протести не розходилася у ЗМІ, а для того, щоб протестувальники не могли координувати свої дії, пояснює Амір Рашиді, директор з інтернет-безпеки та цифрових прав в іранській правозахисній організації Miaan Group.
У країні, де всі ЗМІ перебувають під жорстким контролем, а політикам не потрібно відповідати на незручні питання, такі платформи, як Twitter та Instagram — це єдина можливість дізнатися альтернативну точку зору, а не ту, що нав’язує влада. Наразі ці платформи стали основними розповсюджувачами інформації про протести.
В Ірані політики вважають інтернет загрозою з 2009 року, зазначає NY Times. Тоді за допомогою соціальних мереж мільйони іранців об'єдналися і вийшли на протести Зеленої революції, пов’язані з імовірною фальсифікацією президентських виборів.
Після цього влада Ірану зосередилася над створенням альтернативної версії Інтернету, яку вони могли б контролювати. Там навіть створили аналоги Google, Instagram та різних популярних у країні месенджерів. Це дозволяло владі блокувати багато сайтів та програм. Крім того, очікувалося розгляд законопроєкту про Інтернет, який заблокував би всі програми для соціальних мереж. Тепер же репресивна онлайн-машина перейшла на максимальні оберти без формальних кроків.
Санкції США, введені проти Ірану у 2013 році, мимоволі прискорили розвиток «іранського інтернету». Через санкції та відступ технологічних компаній у місцевих жителів часто не було іншого вибору, крім переходу на контрольовані державою сервіси.
Це спричинило те, що вся інтернет-інфраструктура Ірану фактично була під контролем спецслужб. Доступ до багатьох зарубіжних сайтів та програм зберігався тільки завдяки VPN та іншим аналогічним сервісам.
Цими днями в Ірані заблокували сотні ресурсів. Цензура стала настільки потужною, що навіть іранці, які вже давно звикли обходити різні заборони в онлайні за допомогою VPN, не завжди знають, що зараз робити.
У міру того як ситуація загострилася на вулицях іранських міст, місцевий уряд запровадив режим тотального блокування роботи інтернету та зв’язку. Блокують усе — від ресурсів новин та додатків з можливістю обміну повідомленнями на кшталт WhatsApp й Instagram до поштових провайдерів і навіть ігрових сервісів, наприклад, Steam, де також є функція чату.
«Перше, що нам потрібно зрозуміти — цього разу все інакше, адже вони [уряд] полюють на всі можливі канали зв’язку. Це справді відбувається вперше. Я працював у сфері Інтернету в Ірані понад десять років — і ніколи не бачив, щоб уряд так агресивно закривав будь-який можливий канал зв’язку», — наводить слова Аміра Рашиді видання Wired.
Майже 80% іранців обходять цензуру, щоб дістатися «справжнього» інтернету. Вони використовують різні проксі-сервери, сервіси VPN та Tor. Однак з початку протестів ситуація значно ускладнилася — уряд блокує роботу VPN-сервісів, паралельно зупиняючи всі можливі платформи, де існує альтернативна точка зору. Призупиняється не лише інтернет, а й мобільний зв’язок — іранський режим довго та багато інвестував у таку можливість.
Альтернативою міг би стати супутниковий інтернет, проте країна перебуває під жорсткими санкціями, через що отримати доступ до такого обладнання не так просто. Це дорого, це технологічно та логістично непросто, адже користувач повинен не тільки отримати обладнання на кшталт базових станцій для прийому та передачі сигналу, а й налаштувати їхню роботу. Фактично у такій країні, як Іран, це неможливо.
Державні ЗМІ активно просувають програми вітчизняної розробки, які продовжують працювати. Однак протестувальники не поспішають їх використати, побоюючись контролю з боку іранських спецслужб.
Деякі програми пропонують можливості обходу цифрової блокади. Наприклад, месенджер Signal створив інструкцію з налаштування спеціальних інструментів, за допомогою яких люди можуть налаштувати проксі-сервер. Таким чином вони зможуть безпечно ретранслювати трафік програми, аби оминути цензуру уряду.
Проте очевидно, що не у всіх користувачів в Ірані було встановлено Signal до початку протестів. Зараз завантажити програму нелегко через постійні перешкоди з інтернетом та мобільним зв’язком. Крім того, користувачі не можуть підключитися до Google Play і App Store — альтернативні способи для завантаження програми існують, проте все одно зробити це (зареєструватися) не так просто в умовах інтернету, що постійно відключається.
«Мені дуже складно зв’язатися зі своїми друзями, тому що ми не завжди можемо підключитися до VPN», — розповів CNN 22-річний житель Ірану, який бере участь у протестах. Для листування з журналістами він використав ProtonMail. За його словами, особливо жорстко глушать інтернет після 16-ї години — і до ночі. У ці періоди іранцям навіть складно телефонувати один одному.
Наприкінці вересня США видало загальну ліцензію, дозволивши американським технологічним компаніям надавати доступ жителям Ірану, аби вони могли спілкуватися один з одним, незважаючи на тотальну цензуру та блокування. Однак, на думку місцевих експертів, цього замало, щоб подолати всі проблеми для мешканців Ірану, які банально не можуть підключитися до Інтернету.
Так, Google розблокував доступ користувачів з Ірану до Youtube, Google Maps, Gmail та пошуковика. У компанії зазначають, що не можуть гарантувати стабільність роботи додатків через дії уряду, проте обіцяють відкрити доступ до ще більшої кількості інструментів, зокрема різних VPN-сервісів.
Не варто забувати і про хактивізм самих іранців. Наприклад, вони активно використовують додаток Gershad, який використовується в країні з 2016 року. Його розробкою займається організація United for Iran, і якщо раніше там відслідковувалося пересування «поліції звичаїв», то зараз користувачі можуть повідомляти інформацію та стежити за іншими силовиками.
Іранська влада не планує послаблювати цензуру до закінчення протестів. Тому іранські активісти закликають міжнародну спільноту активніше працювати над розробкою варіантів для обходу блокувань та створення безпечних альтернатив для того, аби протестувальники могли продовжувати координувати свої дії і, що найважливіше, не втрачали можливості дізнатися правду про те, що відбувається в їхній країні.