Час розкривати таємниці Всесвіту. Астрономи планують збудувати найбільший телескоп у світі — що про нього відомо

Найбільші та найскладніші астрономічні проєкти не можуть працювати виключно на голому ентузіазмі. Це результат років, якщо не десятиліть складної роботи з планування, залучення інвестицій, обкатування технологій і будівництва об'єктів. Доказом цього є космічний Телескоп імені Джеймса Вебба — один із найамбітніших проєктів NASA, який незабаром вирушить у космос.

За допомогою таких звітів наукова спільнота намагається чітко визначити місце вчених у сучасному світі, допомогти їм у їхніх дослідженнях, а також забезпечити розвиток нових можливостей. Наприклад, телескоп Хаббл, що вже став легендарним, — результат планування згідно з одним із подібних звітів.

Чим керувалися експерти?

Рекомендації ґрунтувалися на бюджетах різних космічних агентств на кшталт NASA, а також на наукових пріоритетах, визначених астрономами й астрофізиками. Пріоритети були поділені на три напрями:

• «Світи та сонця в контексті» — розуміння вченими екзопланет, їхнього формування, еволюції та розвитку;
• «Нові вісники та нова фізика» — розділ, присвячений темній енергії, гравітаційним хвилям і різним енергетичним процесам, що відбуваються у Всесвіті;
• «Космічні екосистеми» — як пов’язані формування зірок та галактик і сили, що відповідальні за цей процес.

Вчені вважають, що запропоновані ними проєкти допоможуть досягти серйозного прориву в кожному з перерахованих напрямів.

У більш ніж 700-сторінковому звіті є рекомендації щодо величезної кількості астрономічних проєктів, але рекомендації з телескопів поділяються на дві основні категорії: наземні та космічні.

Спочатку про те, що відбуватиметься на Землі

Американські вчені висловили стурбованість з приводу того, що Європейське космічне агентство будує в Чилі надзвичайно великий телескоп. Його дзеркала зможуть збирати в 15 разів більше світла, ніж будь-який з телескопів, що існують на сьогодні, а зображення будуть навіть детальнішими, ніж у Хаббла. Завдяки цьому надзвичайно великий телескоп дозволить проводити дослідження, які зараз недоступні. Планується, що обсерваторія розпочне роботу у 2028 році.

Вчені із США попросили підтримати будівництво гігантського телескопа Магеллана в Чилі і тридцятиметрового телескопа на Гаваях, щоб не відставати від Європи. Також вчені, які працюють на цих обсерваторіях, дійшли історичного рішення. Вони співпрацюватимуть, щоб покрити небо як у Північній, так і у Південній півкулях. Командна робота допоможе вченим більше дізнатися про еволюцію галактик, зірок та екзопланет.

Однак, крім залучення коштів (Національний науковий фонд США навряд чи зможе підтримати одразу два проєкти) є також проблема з корінними гавайцями. Річ у тім, що для будівництва 30-метрового телескопа вчені обрали гору, яка є священною для місцевого населення, і вони активно виступають проти реалізації цього проєкту.

«Ми готові говорити, але настрій має змінитися. Астрономи дивляться на нас як на поганих хлопців, ніби ми вторглися на їхню територію. Але все навпаки», — казала Ної Ної Уонг-Вілсон, представниця місцевих жителів, які влаштовували протести біля підніжжя гори 2019 року.

Що ми хочемо запускати в космос?

Першим і, мабуть, найамбіційнішим проєктом із усіх перерахованих є космічний телескоп, схожий на Хаббл, проте має вдвічі ширше дзеркало. Він зможе вести ще точніші спостереження в ультрафіолетовому, оптичному та ближньому інфрачервоному спектрах, завдяки чому зможе виявляти як екзопланети, так і мертві зірки у вигляді чорних дір. Весь проєкт оцінюється в $11 млрд, а його запуск очікується ближче до 2040 року.

Також науковці просять підтримати будівництво двох невеликих космічних телескопів, які працюватимуть у далекому інфрачервоному та рентгенівському спектрах. Вони допоможуть вченим стежити за найпотужнішими астрофізичними явищами на кшталт злиття чорних дірок і «проникати» крізь пелену пилу навколо новонароджених зірок.

Кожен проєкт потребує $3−5 млрд. Планується, що рішення про їх будівництво ухвалять через п’ять років після початку місії з «Хабблівським» космічним телескопом.

Проблема в тому, що таке довгострокове планування часто виливалося у зірвані терміни та проблеми з фінансуванням — насправді проєкт виявлявся значно дорожчим, ніж планувалося спочатку. Тому зараз вчені обережніше підходять до цього питання, зазначаючи, що планують вчитися на своїх помилках і тепер не намагаються встигнути зробити все й одразу, хоч як би цього хотілося.