Після китайської повітряної кулі. Військові США збили три НЛО — що це може бути?
Інновації14 лютого 2023, 08:18
4 лютого американські військові вперше збили повітряну кулю, яка кілька днів літала над територією США.
Спочатку військове керівництво порадило президенту США Джо Байдену не віддавати наказ про збиття повітряної кулі через можливі наслідки для цивільних людей. Проте, коли аеростат опинився над Атлантичним океаном, його збив винищувач F-22 за допомогою ракети Aim-9X Sidewinder.
Подальше вивчення уламків показало, що повітряна куля була обладнана різноманітними девайсами для шпигунської діяльності. Там були встановлені різноманітні датчики для збору розвідувальних даних та сонячні батареї, що мали їх підживлювати.
У США підозрюють, що за запуском повітряної кулі стояв Китай. За словами представників Держдепртаменту США, аеростат був частиною масштабної військової програми повітряного спостереження, націленої на більш ніж 40 країн. Точна кількість шпигунських аеростатів, яка є у розпорядженні Китаю, невідома, проте, за даними джерел CNN, упродовж останніх років у межах програми «здійснили щонайменше 20 місій над п’ятьма континентами».
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Так, повітряні кулі також фіксували у небі над деякими країнами Латинської Америки та Канади.
Водночас міністерство закордонних справ КНР заявляло, що аеростат використовувався для метеорологічних досліджень і потрапив на територію США «через форс-мажорні обставини».
Проте це було лише початком.
За останні дні над США та Канадою збили ще три невідомих об'єкти. Проте цього разу американські військові не поспішають говорити про Китай. Так, голова Північного командування США та Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки Глен Ван Херк заявив, що ці об'єкти відрізняються від китайського аеростата, який був збитий біля узбережжя Південної Кароліни минулого тижня.
Чому повітряні кулі стали несподіванкою для американської мережі ППО?
Враховуючи, що США та країни Європи інвестують мільярди доларів у радіолокаційні установки та угрупування супутників, які в теорії мали б бачити все, що відбувається на планеті, питання про те, як аеростати прослизнули повз їхню увагу є дуже важливим.
Ван Херк зізнався, що неможливість помітити повітряні кулі є «важливою прогалиною» з точки зору ситуаційної обізнаності. Зараз американські військові поки що намагаються зрозуміти, як повітряні кулі та інші об'єкти проскочили повз мережу ППО.
За словами експертів, частково це може бути пов’язано з тим, що сучасні радари не можуть помічати аеростати. Так, збита 4 лютого куля була далеко не першим «шпигуном» — подальше вивчення даних показало, що за останні роки схожі повітряні кулі літали не тільки над США, але й над Південно-Східною Азією, Південною Америкою та Європою.
Технологія, на яку опираються сучасні радари, називається радіолокацією. Вони посилають радіохвилі та відстежують їх. Якщо щось трапляється у них на шляху, хвилі відбиваються та дають інформацію про розміри об'єкта, відстань до нього, швидкість його пересування, місце розташування і т.д. Проте це випромінювання «не бачить» певні матеріали — і якщо літаки зробити з них неможливо, то повітряні кулі ідеально підходять як непомітні для сучасних радарів об'єкти, пояснює Ян Вільямс, заступник директора Проєкту протиракетної оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Він вважає, що США необхідно централізувати інформацію з радіолокаційних систем країни. Зараз інформація з цивільних систем на кшталт Федерального управління авіації чи Національного управління океанічних і атмосферних досліджень подається у військові програми лише після спеціального запиту. Насправді такі дані, навіть у необробленому вигляді, можуть бути корисними для військових, які б змогли ефективніше відслідковувати потенційні загрози, зазначає Вільямс.
Ще одна проблема — це температура аеростатів. Ракети та літаки рухаються дуже швидко, виділяючи велику кількість тепла, яке можна помітити заздалегідь. Проте повітряні кулі рухаються у стратосфері за рахунок вітру — температура там невисока, а аеростат не розганяється настільки, щоб сильно виділятися там за рахунок тепла. Крім того, у повітряних куль немає двигунів, а для додаткових маневрів можна використовувати пропелери, які живляться від сонячної енергії.
Рікі Еллісон, голова та засновник некомерційної організації Альянсу захисту протиракетної оборони, стверджує, що США варто більше інвестувати у оборонні механізми. У випадку з китайськими аеростатами, наприклад, можна було б запустити власний флот безпілотних повітряних куль, оснастивши їх спеціальними датчиками, які могли б виявляти подібні шпигунські об'єкти. Враховуючи, що така система попередження вже використовується на південному кордоні для пошуку наркоторговців, це не буде нереалістичною задачею, зазначає Еллісон.
Китай огризається
До останнього часу Китай постійно наголошував, що не запускав повітряну кулю на територію США з метою шпіонажу. Офіційний Пекін дотримувався позиції, що це — цивільний аеростат, який випадково залетів куди не треба, а використовували його для дослідження погоди.
Проте 13 лютого представник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбін заявив, що за останній рік американські повітряні кулі пролітали над територією КНР понад 10 разів. «США повинні замислитися та змінити свою хибну практику. Ми залишаємо за собою право вживати необхідних заходів для ліквідації відповідних інцидентів», — додав він.
Таким чином, Китай вперше звинуватив США у шпигунстві. Це сталося після того, як над містом Жичжао в провінції Шаньдун нібито помітили невпізнаний літаючий об'єкт. Про це 12 лютого повідомило китайське провладне видання Global Times.
А що, якщо це не Китай?
Якщо у запуску першої повітряної кулі у США майже одразу заговорили про китайський слід та відкрито звинуватили Китай у шпигунстві, то з іншими трьома об'єктами все не так очевидно. Генерал Ван Херк відзначає, що вони відрізняються від китайського аеростата, який був збитий найпершим.
«Я не збираюся класифікувати їх як повітряні кулі. Ми називаємо їх об'єктами не просто так. Я не можу визначити, як вони залишаються у повітрі. Це може бути газоподібний тип повітряної кулі всередині структури або це може бути якась рухова система. Але очевидно, що вони можуть залишатися в повітрі», — резюмував він.
Водночас відповідаючи на питання про можливе позаземне походження повітряних об'єктів, генерал відповів, що поки «не виключатиме жодних варіантів».
Варто зазначити, що у США вже давно працюють над вивченням НЛО. Довгий час ці процеси тримали у таємниці, проте у 2020 році влада США зізналася, що у них є група, яка вивчає невідомі повітряні явища — більш сучасний термін невідомих літаючих об'єктів.
Так, Пентагон створив спеціальну Групу синхронізації ідентифікації та управління повітряними об'єктами, яка займається збиранням та обробленням звітів про потенційні виявлення НЛО. Також до роботи підключили NASA, де була створена спеціальна команда, яка влітку 2023-го має розповісти про результати свого окремого дослідження, в рамках якого колишній завідувач кафедри астрофізики Принстонського університету Девід Сперґель проаналізує всі наявні відео, фото та інші дані свідків НЛО, а також проведе консультації з військовими та цивільними експертами.
Такі рішення у Конгрес США пояснили тим, деякі з зафіксованих НЛО були створені не людиною та, ймовірно, вони можуть загрожувати людській цивілізації. Це стало серйозною зміню в офіційній риториці, адже досі більшість політиків та військових експертів трималися думки, що усі незрозумілі літаючі об'єкти — це експериментальні технології Росії та Китаю, на кшталт повітряних куль.