ВПС США створили штучний інтелект для керування літаком. Це може стати революцією на полі бою

Зараз технології вже дозволяють деяким компаніям виробляти безпілотну зброю. Дрони, які масово використовує українська армія, вимагають залучення оператора. Дрони майбутнього потребуватимуть лише інженера, який запрограмує його роботу — все інше той робитиме сам.

Поки що рано говорити про повністю автономні танки, якими керуватиме ШІ. Проте нещодавно у США успішно пройшли унікальні випробування. Навчально-тренувальний винищувач VISTA X-62A від компанії Lockheed Martin в період з 1 по 16 грудня здійснив 12 випробувальних польотів. Загалом літак провів у повітрі 17 годин.

Ці випробування дійсно проривними робить пілот; а точніше те, що людина не керувала літаком — натомість це робив штучний інтелект.

У листопаді 2022 року Міністерство оборони США провело випробувальний безпілотний політ гелікоптера Black Hawk UH-60A. У кабіні нікого не було — ні екіпажу, ні пілотів. Людину заміняла програма Sikorsky MATRIX, також розроблена компанією Lockheed Martin.

Насправді роботу над «дроніфікацією» літальних апаратів ведуть Військово-повітряні сили США вже протягом певного часу. Справа дійшла навіть до літаків: програма Skyborg, у рамках якої Lockheed Martin і було створено тренувальний винищувач-трансформер VISTA (Variable In-flight Simulation Test Aircraft — «Змінний випробувальний літак для моделювання польотів»), з’явилася у 2019 році.

Мета Skyborg — якомога швидше підняти у повітря автономні літаки. А нещодавні випробування показують результати майже чотирьох років роботи науковців, інженерів і конструкторів.

У ВПС США наголошують, що розвиток штучного інтелекту не призведе до зникнення пілотів — як і з більшістю інших професій це радше допоміжний інструмент, який підсилить їхні можливості та дасть можливість сконцентруватися на інших завданнях.

VISTA — це єдиний у своєму роді навчальний літак, який може імітувати льотно-технічні характеристики іншої техніки, як-от керованість, максимальна швидкість, вантажність тощо. Ця універсальність допомагає дослідникам, адже їм не потрібно створювати або просити модель кожного літака для своїх випробувань.

«VISTA дозволить нам паралельно розробляти та випробовувати найсучасніші технології штучного інтелекту з новими безпілотниками. Такий підхід, у поєднанні з цілеспрямованим тестуванням нових систем транспортних засобів у міру їхнього виробництва дозволить швидко розвинути автономність безпілотних платформ і надасть тактично важливі можливості для наших бойових винищувачів» — каже Крістофер Коттінг, директор з досліджень Школи льотчиків-випробувачів ВПС США.

Сам літак насправді не є новим. Його побудували майже 40 років тому на базі винищувача F-16D Block 30. На початку 1990-х Школа льотчиків-випробувачів ВПС США почала використовувати літак на симуляції польотів на різній техніці — від важких бомбардувальників до надлегких винищувачів.

Під час останніх випробувань у систему завантажили дві програми штучного інтелекту. Autonomous Air Combat Operations (AACO, «Автономні бойові дії в повітрі») Дослідницької лабораторії ВПС США — це, грубо кажучи, штучний інтелект, який заточений на боротьбу з противником, якого неможливо побачити. Натомість Air Combat Evolution (ACE, «Еволюція повітряного бою») Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів — це ШІ, який керує літаком під час повітряних боїв.

Ні AACO, ні ACE не є повністю автономними системами — зараз їх можуть використовувати, не залучаючи пілота, лише в рамках випробувань. У реальному житті вони рацюватимуть разом, що в теорії має допомогти пілотам керувати літаком під час виконання бойових завдань. Так, ШІ може аналізувати величезні масиви даних за секунди — це може стати критичним підсиленням можливостей людини у життєво важливих ситуаціях, пише Wired.

Білл Грей, головний пілот-випробувач у Школі пілотів-випробувачів ВПС США, розповів виданню, що розвиток систем штучного інтелекту є природним продовженням роботи, яку він проводить зі своїми учнями. «Я десятиліттями треную дуже нелінійних і непередбачуваних агентів природного інтелекту — студентів. Для мене не стоїть питання, чи можемо ми навчати системи ШІ. Воно полягає в тому, «чому ми можемо навчити людей, і як це допоможе нам робити те саме зі штучним інтелектом?» — каже він.

Робота з ШІ надзвичайно цікава, розповідає він. Система може виконувати як надзвичайно корисні функції, так і «абсолютно дивні речі, які позбавлені будь-якого сенсу». Проте програми дозволяють вносити зміни буквально за кілька годин, завдяки чому вже на наступний день у пілотів є можливість випробувати оновлену конфігурацію системи.

Зараз платформи AACO та ACE є абсолютно новими, а тому це означає, що майбутнє з літаками, якими керує штучний інтелект, ще не так близько. Такий перехід вимагатиме не тільки повного залучення переважної більшості пілотів; потрібен також час на калібрування систем, які ще далекі від ідеальної роботи.