Батько космонавтики: 10 фактів про Сергія Корольова, яких ви могли не знати

14 січня 2021, 17:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Розповідаємо найцікавіші факти про легендарного конструктора Сергія Корольова у річницю його народження і смерті.

Всього лише через дванадцять років після завершення виснажливої для Радянського Союзу Другої світової війни, яка мала згубний вплив на демографію та економіку, після тотальних репресій, які винищили інтелігенцію в країні, СРСР спромігся відправити на орбіту перший штучний супутник Землі.

Відео дня

А потім ще 10 років тримав першість в освоєнні космосу. За фасадом космічних перемог стояла важка праця групи інженерів на чолі з засекреченим Головним конструктором — саме так, з великої літери, але без імені.

12 січня виповнилося 114 років від дня народження легендарного інженера-конструктора Сергія Корольова. Ми підготували 10 фактів, які допоможуть зрозуміти суть «феномену Корольова».

1

Геній із Житомира козацького роду

Про те, що Головний конструктор радянської космічної програми народився в Житомирі, українці дізналися з некролога. Так почалася історія дослідження біографії одного з найсекретніших інженерів СРСР.

Сергій Корольов народився 12 січня 1907 року в будинку по вулиці Дмитрівській. Сьогодні це Меморіальний дім-музей, де за спогадами матері Корольова Марії Миколаївни відтворено інтер'єр початку ХХ століття. Мати конструктора передала до музею особисті речі, які належали родині: фотографії, посуд, предмети побуту, записи та креслення, зроблені рукою геніального вченого, його костюм і навіть пасмо волосся з найпершої стрижки.

Життя молодого подружжя Корольових не склалося. Коли малому Сергійкові було три роки, його батьки розлучилися, і хлопця відрядили у Ніжин — до бабусі по материній лінії.

Прадід Сергія Корольова — Матвій Іванович Фурса — був стройовим козаком. Його дружина походила з сім'ї грецьких колоністів, які за часів Богдана Хмельницького переселились на Гетьманщину.

2

Свій перший планер збудував у 17 років

Ще в шкільні роки в Одесі, куди на роботу був направлений вітчим Корольова, майбутній конструктор почав проєктувати планери та літаки. Навчаючись у будпрофшколі, він паралельно став членом щойно організованого Товариства авіації й повітроплавання України та Криму.

Там він закінчує курси з теорії та практики проєктування літальних апаратів. Його проект безмоторного літака К-5 був визнаний вартим утілення й надісланий до Центральної спортивної секції в Харкові, на той час столиці України. Корольову на той момент було 17 років.

Навчання у Київському політехнічному інституті, а згодом — на аеромеханічному факультеті МВТУ ім. М. Баумана за фахом «літакобудування», Сергій Корольов поєднував із роботою на підприємствах авіаційної промисловості. З техніка він виріс до інженера-конструктора.

Тим часом Корольов практично переконався, що гвинтова авіація вичерпала себе. У 1933 році в Москві був сформований Реактивний науково-дослідний інститут, Корольова призначають заступником його начальника, а в 1937-у він очолив групу ракетних апаратів.

3

Золото під забороною

Не оминула Корольова сталінська репресивна машина. 27 червня 1938 року його заарештували за статтею «Підрив державної промисловості». Вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п’ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима.

Так Сергій Корольов опинився в копальні Мальдяк, де добував золото. Там легендарний конструктор зазнав знущань злочинців і охоронців, каторжної праці, захворів на цингу і лише дивом залишився живий.

Донька Корольова згадувала, що до останніх днів життя її батько ненавидів золото. Йому доводилося по вісім, а іноді й більше годин на добу возити з кар'єра золотоносний пісок. «Пісок, пісок, пісок… заради жменьки золотих дрібок… Чи варте золото такої важкої та виснажливої праці?! Краще би лежало навіки в землі…» — цитує Корольова один із його біографів.

4

Запізнився на корабель і залишився живий

За колимського в’язня клопотали багато знаменитих людей. Невідомо, чи дійшли до Сталіна листи видатних льотчиків Михайла Громова та Валентини Гризодубової, але у 1939 році Берія отримав від Сталіна вказівку переглянути справи оборонних фахівців.

У листопаді 1939-го Корольову повідомили, що він їде до Москви.

До Магадана під конвоєм він добирався кілька діб. Затримка з оформленням документів призвела до того, що Сергій Корольов запізнився на останній того року пароплав до Владивостока. Пізніше він це сприйняв як знак долі. Пароплав «Індігірка» 12 грудня під час шторму затонув біля берегів японського острова Хокайдо. Усі в’язні, які були закриті у трюмах, загинули.

5

«Ворог народу» і Головний конструктор водночас

З вересня 1940 року Корольов відбуває термін в ЦКБ-29, яким керував «зек» Туполєв. У роки війни в тому самому ранзі в’язнів вони разом із Туполєвим розробляють «Ту-2». Пізніше майбутній Головний конструктор працює у схожій «шарашці» (так називали секретні науково-дослідні або проєктні інститути, де під контролем органів держбезпеки творили вчені та інженери, зазвичай «вороги народу»), де розробляли реактивні двигуни. У 1944 році його звільняють із в’язниці, а у вересні 1945-го відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної.

У 1946 році Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети.

Від серпня 1956 року Сергій Корольов — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро. Увесь цей час він все ще формально був «ворогом народу». Реабілітували його лише 18 квітня 1957-го, за пів року до запуску ним першого у світі штучного супутника Землі.

6

Міг бути двічі нобелівським лауреатом

Запуск першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року відкрив нову еру в історії людства — еру практичного освоєння космосу. Крім наукового, супутник мав важливе політичне значення. Його політ побачив цілий світ. Випромінюваний ним сигнал ловили радіоаматори по всій земній кулі.

Через секретність Корольов не отримав найвищу наукову нагороду планети. Коли комітет з присудження Нобелівських премій звернувся до радянського керівництва з проханням назвати ім'я конструктора Першого штучного супутника Землі, голова держави Нікіта Хрущов відповів, що розробником нової техніки в СРСР є весь народ, а не одна людина.

Історія із Нобелівською премією повторилася й після запуску в космос першої людини — Юрія Гагаріна.

7

Десять корольовських «вперше в історії людства»

За менше ніж 10 років освоєння космічного простору Сергій Корольов здійснив стільки досягнень, що його рекорд ще й досі не побитий.

1957 — запущено перший в історії штучний супутник Землі.

1959 — космічний апарат «Луна-2» вперше досяг Місяця і залишив на його поверхні вимпели.

1959 — «Луна-3» вперше сфотографувала зворотний бік Місяця.

1961 — перша людина (льотчик-космонавт Юрій Гагарін) здійснила успішний політ у космос на кораблі «Восток».

1962 — «Марс-1» — перший в історії космічний апарат, виведений на траєкторію польоту до Червоної планети.

1962 — перший груповий політ космічних кораблів «Восток-3» та «Восток-4». Два космонавти вперше зближувалися, маневрували й комунікували у космосі.

1963 — космічний політ першої жінки (Валентини Терешкової)

1964 — виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з трьома космонавтами на борту.

1965 — космонавт Олексій Леонов уперше в історії виходить із корабля «Восход-2» у відкритий космічний простір.

1965 — «Венера-2» вперше здійснила проліт до іншої планети Сонячної системи.

8

Його «Союзи» досі літають

У 1962 році під керівництвом Корольова розпочалася розробка космічного корабля «Союз» для місячної програми. Пізніше тримісний корабель став головною «робочою конячкою» Радянського Союзу, а потім і Росії, для доставки космонавтів і вантажів у космос.

Навіть більше, після завершення польотів американських багаторазових кораблів Space Shuttle у 2011 році «Союзи» Корольова стали єдиним у світі засобом доставки екіпажів на Міжнародну космічну станцію. Ситуація змінилася минулого року, коли компанія Ілона Маска SpaceX успішно доставила на МКС астронавтів на космічному кораблі Crew Dragon.

9

Місячна програма Корольова

Багато експертів схиляються до думки, що якби Корольов не помер у 1966 році, Радянський Союз міг випередити США і в «місячній перегонах». Для доправлення екіпажу на Місяць потрібна була потужніша ракета, ніж наявна на той час «корольовська сімка».

Аналогом американського надпотужного носія Saturn V була ракета Н-1. На жаль, Корольов встиг її лише спроєктувати, випробування розпочалися вже після його смерті. Було здійснено чотири спроби відправити її в космос, але всі чотири завершилися аварією.

Космічний корабель для польоту космонавтів на Місяць «Л-3» також розроблявся під керівництвом Корольова. Як і американський Apollo, він складався з двох частин — орбітального корабля та посадкового модуля. Цікаво, що посадковий модуль радянського місячного корабля, який отримав назву «Блок Є», виготовили в Україні, в тодішньому Дніпропетровську.

10

З Україною в серці

Донька Сергія Корольова згадує: «Саме слово „Україна“ вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов’ю. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „Реве та стогне Дніпр широкий“ — улюблені пісні бабусі й батька».

Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для Головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X