Не тільки клімат? Вчені змоделювали причини вимирання мамонтів
Міжнародна група дослідників використала комп’ютерне моделювання, щоб показати, що, ймовірно, до зникнення шерстистого мамонта призвело поєднання зміни клімату та полювання.
Дослідники припускають, що якби не люди-мисливці, мамонти проіснували б ще 4000 років.
Вчені роками обговорюють причину загибелі шерстистого мамонта. Дехто припускає, що вони вимерли через зміни клімату, коли планета почала нагріватися після останнього льодовикового періоду приблизно 15000 років тому. Команда Товариства Макса Планка недавно дійшла висновку, що зміна клімату привела до зникнення мамонтів в Північній Америці. Тим часом, інші звинувачують в цьому мисливців. Деякі групи вчених також припустили, що це, ймовірно, комбінація двох чинників.
Попередні дослідження показали, що в міру того, як планета нагрівалася після останнього льодовикового періоду, шерстисті мамонти почали переміщатися на північ — вони виживали, поїдаючи трави, які ростуть в холодному клімат. Попередні дослідження також показали, що більшість з них вимерло приблизно 11 000 років тому — маленьким популяціям вдавалося вижити в деяких ізольованих районах ще кілька тисяч років. Прийнято вважати, що останній з них вимер приблизно 4000 років тому.
Дослідники створили симуляцію, яка показує популяцію шерстистих мамонтів в період приблизно від 21 000 років тому до 4 000 років тому — часу, коли вимер останній з мамонтів. Щоб відтворити умови, з якими стикалися мамонти, дослідники додали кліматичні дані, а також відомі дані про полювання на цих тварин.
Автори роботи запускали своє моделювання більше 90 000 разів з невеликими змінами факторів, які могли привести до їх загибелі. Моделювання показало, що найбільш вірогідний сценарій пов’язаний зі зміною клімату, витісняє мамонтів в несприятливі місця існування, а мисливці їх добивають.
Моделювання також показало, що цілком ймовірно, що деякі з популяції мамонтів виживали довше, ніж передбачалося в регіонах, які ще не були досліджені. Цікаво, що вчені також виявили, що якщо виключити людей-мисливців з моделювання, більшість мамонтів протримаються ще 4000 років.
Раніше НВ писав, що остання популяція мамонтів, яка мешкала на острові Врангеля, страждала від накопичення шкідливих мутацій. Дослідження генома показало, що у останніх мамонтів були серйозно порушені важливі функції організму.
Якщо на материку шерстисті мамонти (Mammuthus primigenius) зникли близько десяти тисяч років тому, то на невеликому острові Святого Павла в Баренцевому морі (нині територія штату Аляска) мамонти зберігалися 5600 років тому, а на острові Врангеля — близько 4000 років тому.
«Ключовим нововведенням нашої статті є те, що ми фактично воскрешаємо гени мамонта острова Врангеля, щоб перевірити, чи дійсно їх мутації були небезпечними, оскільки більшість мутацій насправді нічого не роблять», — сказав еволюційний біолог Вінсент Лінч з Університету в Буффало.
Лінч і його колеги змогли ідентифікувати мутації, пов’язані з дефектами в морфології сперматозоїдів, передачі сигналів інсуліну і нюховими рецепторами. Тварини також, ймовірно, мали більш високі показники чоловічого безпліддя і діабету, а також неврологічних дефектів.
