Найдавніша клешня у світі. Вчені знайшли скам’янілість, яка змінює історію походження павуків
Новий вид хеліцер Megachelicerax cousteaui (Фото: Popular Science)
Палеонтологи з Гарвардського університету описали новий вид Megachelicerax cousteaui — 8-сантиметрового морського хижака віком 500 млн років. Відтепер це найдавніший відомий представник хеліцерових, до яких належать сучасні павуки та скорпіони.
Про це повідомляє Science Daily.
Відкриття зробили палеонтологи Руді Лерозей-Обріл та Хав'єр Ортега-Ернандес після очищення скам’янілості, яку знайшов колекціонер-аматор ще у 1981 році. Десятиліттями вона зберігалася в музеї Канзаського університету як зразок.
«Скам'янілість підтверджує кембрійське походження хеліцерових і показує, що анатомічна будова павуків та мечохвостів зароджувалася ще 500 мільйонів років тому», — каже Лерозей-Обріл.
Знахідка унікальна завдяки наявності хеліцери — специфічного клешнеподібного придатка для захоплення їжі, який відрізняє павукоподібних від комах. Щоб звільнити цю частину тіла від породи, науковець понад 50 годин працював з мікроскопом із тонкою голкою.
«Клешні ніколи не розташовуються в цьому місці у кембрійських членистоногих. Мені знадобилося кілька хвилин, щоб усвідомити очевидне: я щойно відкрив найдавнішу хеліцеру з коли-небудь знайдених», — додав Руді Лерозей-Обріл.
До відкриття найдавнішими предками павуків вважалися істоти з Марокко віком близько 480 мільйонів років. Новий же зразок доводить, що складні форми життя стрімко розвивалися відразу після Кембрійського вибуху.
«Це доводить, що в середині кембрію, коли темпи еволюції були надзвичайно високими, океани вже населяли членистоногі, чия анатомічна складність не поступалася сучасним видам», — підкреслив Хав'єр Ортега-Ернандес.
Попри свою розвинену анатомію, перші хеліцерові не відразу стали домінантними хижаками морів. Мільйони років вони залишалися в тіні інших масових груп, таких як трилобіти. Лише значно пізніше, завдяки вдалому збігу екологічних обставин, вони змогли поширитися та успішно вийти на суходіл.
Megachelicerax cousteaui назвали на честь видатного французького дослідника Жака-Іва Кусто, щоб відзначити його внесок у вивчення світового океану.
