Сліди давніх подорожей. Розшифровано геном неандертальця, що жив 80 тис. років тому

19 червня 2020, 08:04

Німецькі та російські вчені секвенували геном неандертальця з сибірської печери Чагирська. ДНК отримали з фаланги пальця, знайденої в 2011 році.

З’ясувалося, що людина, якій належала фаланга за життя, була жіночої статі і була в більшій спорідненості з неандертальцями з хорватської печери Віндія, ніж з людьми того ж виду з Денисової печери, розташованої всього в сотні кілометрів від Чагирської.

Відео дня

Дослідники з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка і Інституту археології та ентографіі СО РАН під керівництвом Сванте Паабо секвенували геном людини за однією фалангою. За формою фаланги не вдалося визначити, якому конкретно пальцю вона належала (ясно тільки, що не великому). Порівняння її з уже відомими фалангами сапієнсів, неандертальців і денисовців показало, що її володар був неандертальцем.

З кістки висвердлили 30 міліграм речовини і екстрагували з нього ДНК. З фрагментів ДНК зібрали ядерний геном. Оскільки послідовностей, характерних для генів Y-хромосоми, майже не виявили, вирішили, що фаланга належала жінці, а деякі фрагменти «чоловічих» генів виявилися забрудненням сучасним генетичним матеріалом.

Отриманий геном порівняли з уже відомими для неандертальця з хорватської печери Віндія і неандертальця з Денисової печери, яка розташована в 106 кілометрах від Чагирської печери, де виявили фалангу. Це дозволило визначити і вік чагирської неандерталки, і ступінь її спорідненості з європейськими й азіатським представниками виду. З’ясувалося, що вона жила близько 80 000 років тому — на 30 000 років пізніше неандертальців в Денисовій печері і на 30 000 років раніше «родичів» з Хорватії.

Притому останнім вона є більш близьким родичем, і кам’яні знаряддя неандертальців з Чагира і Віндії більш схожі, ніж знаряддя з Чагира і Денисової печери.

Чагирські неандертальці, судячи з усього, жили відокремлено: середній розмір їх популяції визначили в 60 чоловік (можливо, вона була навіть менше). Денисівські неандертальці, які жили на 30 000 років раніше, теж були замкнутої групою, а люди з Віндії — ні.

Таким чином, проведені генетичні дослідження підтвердили археологічні дані про те, що чагирські неандертальці прийшли з Центральної, Східної Європи та Кавказу. Більш того, археологи показали, що вони принесли з собою специфічну традицію виготовлення кам’яних знарядь.

Крім того, нові дослідження показують, що неандертальці, які жили в Португалії протягом останнього льодовикового періоду, так само захоплювалися риболовлею, як і предки сучасних людей.

Вчені вважають, що молюски, ракоподібні, риби, птиці і морські ссавці, такі як дельфіни, становили половину раціону цієї групи неандертальців. Це робить їх винахідливими мисливцями-збирачами з поведінкою, ближчим до сучасного Homo sapiens, ніж будь-хто міг собі уявити.

Важливим фактом є те, що жирні кислоти, що містяться в дієті з морепродуктів, такі як Омега-3, можуть стимулювати розвиток мозку. Дослідники стверджують, що такого роду харчові звички сприяли «появі когнітивній і поведінковій сучасності» у древніх людей.

За словами дослідників, відстань між поселенням і узбережжям (близько двох кілометрів) дозволяє припустити, що неандертальці використовували кошики чи щось на кшталт сумок для риболовлі. У сукупності з виявленням ниток це вказує на те, що поведінка неандертальців і кроманьйонців в цьому регіоні не сильно відрізнялося.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X