Творіння єврейських повстанців. У Єрусалимі знайшли монету часів перед руйнуванням Другого Храму, яке пророкував Ісус
Монету знайшли поблизу південно-західного кута Храмової гори. (Фото: Israel Antiquities Authority)
Археологи виявили в Єрусалимі бронзову монету віком близько 2 000 років. Її карбували у 69−70 роках нашої ери — безпосередньо перед знищенням Другого Храму, подію, яку, згідно з Євангеліями, передбачав Ісус.
Монету виготовили єврейські повстанці під час четвертого року Великого повстання проти Риму (66−73 роки н.е.). Це було велике повстання в Юдеї, спричинене релігійними конфліктами, високими податками та політичними утисками. Спершу повстанці здобули кілька перемог, але зрештою римські війська придушили їх. У 73 році нашої ери вони взяли фортецю Масада, загинуло десятки тисяч людей, інших поневолили або вигнали.
На лицьовому боці монети — зображення келиха та напис давньоєврейським письмом: «За визволення Сіону». На звороті — лула́в (пальмова гілка, яку використовують під час свята Суккот) та два етро́ги — цитрусові плоди, що також застосовуються в ритуалі. Суккот нагадує про 40 років мандрів ізраїльтян пустелею після виходу з Єгипту.
Археологи зазначили: «Можливо, зображення чотирьох видів рослин на монеті мали пробуджувати серед повстанців відчуття визволення та надії на диво і кращі часи».
Монету знайшли поблизу південно-західного кута Храмової гори під час розкопок, які проводить Управління старожитностей Ізраїлю. Дослідник Янів Давид Леві розповів, що монета збереглася досить добре.
Знахідку виявили у великій фортифікації, знайденій минулого року. Під час розкопок з’ясувалося, що вона складалася з величезного рову, який відокремлював Місто Давида від Храмової гори та району Офел. Рів мав круті скелі, що робило його непрохідним. Його почали використовувати ще майже 3 000 років тому, за часів царя Йосії, коли Єрусалим був столицею Юдейського царства.
За словами археологів, створення цього рову було масштабним проєктом, який змінював природний ландшафт і демонстрував силу правителів міста. Його глибина становила щонайменше 9 метрів, а ширина — понад 30 метрів.