Третій рейх на радянських дріжджах. П’ять історичних паралелей, що показують природу сучасної Росії

28 квітня, 21:03
Ексклюзив НВ
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Знищенний російський танк (Фото:Генштаб)

Знищенний російський танк (Фото:Генштаб)

Один із головних уроків, які нам надає історія, — світовий порядок може впасти за кілька миттєвостей. Навіть найнеймовірніші сценарії можуть стати реальністю, доки люди готові заплющувати очі на те, що відбувається, сподіваючись, що все якось минеться.

24 лютого 2022 року Володимир Путін оголосив про початок повномасштабної війни проти України.

До цього Україна протягом 8 років змушена була воювати проти т.зв. «ЛНР» і «ДНР», які були маріонетками російської влади. РФ давала сепаратистам озброєння та фінансувала їх, паралельно створивши на окупованих територіях повноцінну армію з кадрових російських військових, громадян РФ і місцевих сепаратистських елементів.

Відео дня

«Це ж було вже», — говорить один з найпопулярніших мемів імені Леоніда Кучми. І це правда — між нинішньою війною можна провести чимало паралелей з історичними подіями.

Австрія та окупація Судет

Захоплення Австрії та перший етап окупації Чехословаччини нацистською Німеччиною схоже на те, як Росія окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей.

Багато австрійців раділи приходу німців та «возз'єднанню», оскільки країна жила бідно і була фактично ізольованою від решти Європи. Гітлер стверджував, що без Німеччини австрійці lebensunfaehig, тобто нездатні до самостійного життя, оскільки вони є пережитком того, що колись було частиною великої німецької імперії. Те саме постійно повторює і Путін щодо України, вигадуючи різні історичні факти на кшталт того, що Україну створив Ленін.

У Чехословаччину Гітлер зайшов під приводом захисту німецького населення: 1938 року в прикордонних областях Чехословаччини Судето-німецька партія спровокувала великі заворушення, після чого звернулася до Німеччини з проханням про допомогу. Європейські лідери побоялися виступити проти Гітлера, який, до того ж, гарантував подальший світ, а тому змусили президента Чехословаччини Деварда Бенеша підписати угоду про передачу Судетської області Німеччині.

У Донецьку та Луганську після втечі Януковича також активно проходили мітинги проросійських сил, які супроводжувалися захопленнями адміністративних приміщень і нападами на проукраїнськи налаштованих громадян. Згодом сепаратисти провели псевдореферендуми та нібито створили «ДНР» і «ЛНР».

Промови Гітлера та Путіна

Багато істориків відзначили, що виступи Гітлера і Путіна перед початком Другої світової війни та повномасштабним нападом на Україну дуже схожі. Деякі цитати президента Росії взагалі практично дослівно повторюють те, що казав німецький фюрер перед нападом на Польщу.

Ностальгія за втраченою величчю, створення та перекладання відповідальності на «зовнішнього ворога», заперечення вбивств мирного населення, захист німців/російськомовних, яких нібито утискають і навіть сам факт заперечення війни — все це схоже між німцями в 1939-му і сучасними росіянами.

Цензура у ЗМІ та пропаганда

Після того, як Гітлер прийшов до влади у 1933 році, вся преса потрапила під повний контроль нацистів. З’явилося міністерство народної освіти та пропаганди, яке очолив Йозеф Геббельс.

Головною метою міністерства було поширення нацистської ідеології не лише через пресу, а й через фільми, книги та навчальні матеріали. Німцям постійно нагадували про зовнішніх ворогів і про підривну діяльність євреїв, дискримінацію етнічних німців у східноєвропейських країнах.

Схожим чином працює і російська пропаганда, яка розповідає про нацизм в Україні, страшних бандерівців, силу російської армії та історії, що від санкцій страждає не Росія, а весь Захід.

Закручування гайок у Росії почалося давно — російські пропагандисти навіть вигадали свій новояз, в якому слово «вибух» замінили «хлопком», повінь стала «підтопленням», зіткнення стало «зближенням», а пожежа — «займанням».

Під час війни в Україні російська влада фактично заблокувала діяльність практично всіх опозиційних ЗМІ на території країни. Ті, що залишилися, не мають права називати війну війною під загрозою кримінального переслідування. Крім того, Роскомнагляд заблокував доступ росіян до Facebook та Instagram під приводом того, що там з’являються антиросійські матеріали.

Розвал УНР

Українська народна республіка — спроба з численних спроб українців створити незалежну державу. І те, як тоді Росія розправилася з українськими мріями жити у своїй країні, дуже схоже на те, що вона робила і робить зараз.

Росія і тоді, і зараз використала внутрішні проблеми України для дестабілізації ситуації. Як і сто років тому, до них відносяться протиріччя між політичними силами, особисті амбіції певних політиків, які готові переступити через державні інтереси заради задоволення своїх апетитів, а також активне поширення проросійських настроїв у східних і південних регіонах України.

Збігаються навіть напрямки наступів на УНР з тими, що використала Росія 24 лютого. Щоправда, нинішнє вторгнення підтримується також військами, які прямують через окупований Крим. Проте Україна, здається, дістала свій історичний урок.

Сучасна Україна не розпалася, а навпаки згуртувалася перед російською агресією. Навіть проросійськи налаштовані люди активно виступають проти окупантів і готові протистояти росіянам — як приклад можна виділити Харків, який у 1917−1918 роках був оплотом більшовиків, а зараз героїчно бореться з окупантами. Те саме можна сказати про Маріуполь і навіть окуповані міста Херсонської області, які не поспішають зустрічати росіян розкритими обіймами.

Голодомор

Конфіскація врожаю зернових та інших продуктів харчування радянською владою в українських селян призвела до практично дворічного масового голоду на території України у 1932—1933 роках, який забрав життя майже 4 млн осіб.

Здається, до схожих методів планує вдатися і нинішній російський уряд. Крім спроб блокування міст, які їм не вдається захопити, на кшталт Маріуполя та Чернігова, росіяни на офіційному рівні ухвалили рішення про вивезення зерна з окупованих територій Херсонської області.

На сайті законодавчих зборів Красноярського краю було опубліковано новину під заголовком «поповнити фонд сільськогосподарської продукції планується за рахунок постачання з України». Наразі вона видалена, але доступна в кеші Google.

скріншот НВ
Фото: скріншот НВ

Демократіям складно зрозуміти авторитарні й тоталітарні режими, пояснює Крістін Флора, ад’юнкт-професор історії Корнельського університету. Їм складно усвідомити принцип того, що на чолі держави стоїть людина, якій байдужа доля людей. Ще складніше їм зрозуміти пасіонарність суспільства, яке готове жити за таких умов.

Проте досвід Другої світової війни показав — їм потрібен тривалий час, щоб зібратися з силами, але рано чи пізно вони переможуть. Ціна такої перемоги може коштувати сотні тисяч безневинних жертв. І те, що зараз союзники набагато швидше відреагували на вторгнення в Україну, — вже добрий знак. Проте Флора попереджає — розслаблятись ще дуже рано, а боротьба України лише починається.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X