У стилі Cyberpunk 2077. Учені протестували на мишах імплантати сітківки, що надають можливості інфрачервоного зору

Команда створила імплантат, який працював без зовнішньої камери та джерела живлення. Процес розробки розпочався з ретельного моделювання, спрямованого на визначення потрібного матеріалу. Ідеальним кандидатом був фотоелектричний матеріал — він мав генерувати фотострум без будь-якої зовнішньої напруги у відповідь на широкий спектр світла. Зрештою було обрано телур, рідкісний сріблясто-білий елемент, який має властивості як металів, так і неметалів. Команда виготовила з нього прототипи імплантатів сітківки, які було вживлено сліпим мишам, що втратили зір невдовзі після народження через руйнування фоторецепторних клітин.

Як пише Ars Technica, переконавшись, що імплантати біосумісні, не відторгаються та не викликають надмірного запалення, команда почала перевіряти, наскільки добре миші виконували завдання. Перший тест був досить простим і полягав у тому, щоб спрямувати світло в очі мишей, щоб побачити, чи це призведе до звуження їхніх зіниць. Зіниці у сліпих мишей звузилися, як і у здорових тварин.

Друге, дещо складніше завдання мало перевірити, чи дозволяє імплантат мишам свідомо сприймати світло, іншими словами, чи правильно перетворюються візуальні подразники на сигнали в потрібних ділянках їхнього мозку. Тварин поміщали в добре освітлену клітку та винагороджували водою, якщо вони облизували поверхню протягом трьох секунд після вимкнення світла. Тут ці миші мали показник успішності понад 85%, тоді як здорові миші виконували завдання в 98% випадків. Після операції миші також могли локалізувати світлодіодне джерело світла і навіть розрізняти різні форми (трикутники, квадрати, кола) майже так само добре, як і здорові.

Цікаво, що на додачу до цього прооперовані миші отримали «суперсилу» — почали бачити інфрачервоне світло. Здорові миші чудово справлялися із завданнями, які їм давала команда, коли освітлення залишалося в стандартному візуальному діапазоні, але коли світло перемикалося на інфрачервоне, вони набрали не більше балів, ніж могли б набрати. якби діяли навмання. Прооперовані миші натомість отримали дуже хороші бали — трохи гірші, ніж у візуальному діапазоні, але не набагато. Так сталося завдяки тому, що імплантати з телуру реагують на ширший діапазон світлового спектра, ніж око тварини чи людини.

Попри успішність експерименту, команда визнає у статті в журналі Science, що їхні прототипи набагато менш чутливі до світла, ніж природні фоторецептори, і важко сказати, чи справді вони є хорошим варіантом для протезування сітківки. Існують також ризики, пов’язані з самою процедурою імплантації. Операція передбачає локальне відшарування сітківки, а потім невеликий розріз сітківки для вставки імплантату.