Науковці опублікували у журналі Nature результати рецензованого дослідження зразка, зібраного марсоходом Perseverance у липні 2024 року на скелях Чеява-Фолс, розташованих на краю долини Неретви в кратері Джезеро. Саме тут понад 3 мільярди років тому текли ріки й існувало давнє озеро.

Виявлений камінь отримав назву «Сапфіровий каньйон». На його поверхні Perseverance зафіксував чорні крапки — «макові зерна» — та характерні «плями леопарда». Ці текстури можуть бути результатом давніх геохімічних процесів або ж діяльності мікроорганізмів. Щоб розібратися, вчені використали інструмент SHERLOC (сканування населеного середовища за допомогою раманівської спектроскопії та люмінесценції). Він виявив органічні сполуки у відкладеннях, що підвищує ймовірність біологічного походження.

«Ми не можемо знайти іншого пояснення, — зазначив виконувач обов’язків адміністратора NASA Шон Даффі. — Це може бути найочевидніший знак існування життя, який ми будь-коли виявляли на Марсі». Кеті Стек Морган, наукова співробітниця місії, наголосила, що відкриття є результатом багаторічної праці понад тисячі вчених та інженерів у JPL та партнерських установах по всьому світу.

Після забору проби марсохід обстежив долину Неретви, щоб уточнити умови формування відкладів. За словами Джоела Гуровіца з Університету Стоуні-Брук, розуміння процесів, що створили «плями леопарда», допоможе визначити, чи містить порода реальні біосигнатури.

NASA планує у майбутньому доставити ці зразки на Землю для дослідження у наземних лабораторіях. «Сьогодні ми на крок ближче до відповіді на одне з найважливіших питань людства: чи дійсно ми одні у Всесвіті?» — заявив заступник адміністратора наукових місій NASA Нікі Фокс.

Такі знахідки відкривають «вікно» у період, коли на Землі зароджувалось життя і, можливо, існувало також на Марсі. Унікальність Сапфірового каньйону полягає в тому, що він зберіг свідчення потенційно придатного для життя середовища, яке тепер досліджує Perseverance.