У новому світлі. Астрономи отримали незвичайні зображення Юпітера

12 травня 2021, 08:55
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Вчені обробили зображення — отримані в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому діапазонах хвиль — щоб забезпечити паралельне порівняння різних видів хмар над газовим гігантом.

Мінливий зовнішній вигляд планети на різних довжинах хвиль дозволяє астрономам по-новому поглянути на поведінку атмосфери Юпітера.

Як не дивно, Велика червона пляма, гігантський супершторм, який триває на південь від екватора Юпітера, дуже добре видно у видимому й ультрафіолетовому діапазонах світлових хвиль, але майже зливається з фоном в інфрачервоному діапазоні.

Відео дня

Порівняння трьох типів довжин хвиль також показує, що темна область, що представляє Велику червону пляму на інфрачервоному зображенні, більша, ніж відповідний червоний овал на видимому зображенні. Невідповідність викликана тим фактом, що кожен з методів отримання зображень показує різні властивості атмосфери планети.

У той час як інфрачервоні спостереження показують області, покриті густими хмарами, видимі й ультрафіолетові зображення виділяють місця так званих хромофорів, молекул, які поглинають синє та ультрафіолетове світло, тим самим надаючи плямі характерний червоний колір.

З іншого боку, смуги хмар Юпітера, що обертаються в протилежних напрямках, добре видно на всіх трьох зображеннях.

Зображення були зроблені одночасно. Ультрафіолетові і видимі зображення були зроблені камерою Wide Field Camera 3 на космічному телескопі Хаббла, а інфрачервона фотографія була зроблена приладом Near-Infrared Imager (NIRI) на Gemini North на Гаваях.

Крім Великої червоної плями, зображення Хаббла також показують меншу Червону пляму Jr, яка утворилася в 2000 році, коли три шторми аналогічного розміру злилися на північний захід від більшого Супершторму. Як і Велику червону пляму, «молодшу» ледь видно в інфрачервоному діапазоні, вона зникає в більшій смузі прохолодніших хмар.

На відміну від червоних плям, на інфрачервоному зображенні чітко видно циклонний вихор, що поширюється зі сходу на захід. Ця серія вихрів протяжністю майже 72 000 км виглядає як яскрава смуга в північній півкулі планети.

Вчений Майк Вонг з Каліфорнійського університету додатково порівняв зображення з радіосигналами, виявленими космічним кораблем NASA Juno, який нині вивчає планету. Ці радіосигнали позначають блискавки в атмосфері Юпітера. Об'єднавши три типи зображень з даними про блискавки, Вонг і його команда змогли дослідити різні шари структури хмар, щоб краще зрозуміти процеси формування масивних штормів Юпітера.

Раніше НВ писав, що міжпланетна станція Juno під час листопадового близького прольоту повз Юпітер виявила новий вихор на південному полюсі планети. Тепер вихори в цьому районі утворюють правильний шестикутник, який оточує центральний циклон.

Виявлення величезної бурі на Юпітері сталося 3 листопада 2019 року, під час останнього польоту зонда близько Юпітера з метою збору даних. Це був 22 проліт, під час якого космічний корабель на сонячній енергії збирав наукові дані про газового гіганта, пролітаючи на висоті всього 3500 км над планетою.

«Дані інструменту Jovian Infrared Auroral Mapper [JIRAM] від Juno показують, що ми перейшли від п’ятикутника циклонів, що оточують один в центрі, до гексагонального розташування. Це нове доповнення менше, ніж його шість більш відомих братів-циклонів: воно розміром близько 800 км», — сказав Алессандро Мура, співавтор Juno в Національному інституті астрофізики в Римі.

Можливо, дані JIRAM від майбутніх прольотів покажуть, що циклон виросте до тих же розмірів, що і його сусіди.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X