Спалюється не тільки жир. Мозок бігуна зазнає довготривалих змін під час марафонів — іспанські вчені
Дослідники з Іспанії просканували мозок людей до та після марафону та виявили значні зміни, які залишалися помітними упродовж місяців.
Під час марафону або будь-яких тривалих вправ ми спочатку покладаємося на накопичені вуглеводи як паливо. Але з часом цього палива стає мало, що спонукає наше тіло замість цього спалювати накопичений жир. Попередні дослідження на гризунах також показали, що мозок може використовувати як одне з джерел енергії мієлін. Він переважно складається з ліпідів або жиру (від 70% до 80%), забезпечує захисне покриття для нейронів мозку.
Щоб перевірити, чи це так само працює з людьми, вчені провели МРТ для марафонців за два дні до тривалого забігу. Усім десятьом зробили МРТ через день або два після пробіжки. Деяким зробили сканування через два тижні та два місяці.
До марафону бігуни мали однакові рівні мієліну. Після нього у них спостерігалося суттєве зниження мієліну в певних областях мозку, які, як відомо, беруть участь у координації рухів, а також у сенсорній та емоційній інтеграції. Через два тижні рівень мієліну підвищився, але не повернувся до норми. Мієлін досяг базового рівня, який спостерігався перед марафоном, лише через два місяці.
Автори зазначають у статті, опублікованій у журналі Nature Metabolism, що їхнє дослідження мало малу вибірку, тому знадобляться додаткові спостереження. Вчені прагнуть з’ясувати, чи мієлін використовується по-різному залежно від ситуації.
