Коли пустеля Сахара була оазисом. Кліматичні зміни в Африці 5000 років тому розкривають таємниці сучасного глобального потепління

Дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало, що до висихання Сахари північна Африка переживала періоди «миготливості» між двома стабільними кліматичними станами перед настанням остаточних змін. Цей процес вперше показує, як коливання клімату може спровокувати раптові й значущі зміни.

Відкриття цих важливих моментів у кліматичній історії свідчить про те, що сучасні регіони зі складними кліматичними коливаннями можуть також наближатися до власних переломних точок. Це нагадує нам про необхідність ретельного вивчення кліматичних змін та їх можливих наслідків для людства і природи.

Попередження про кліматичні переломні моменти є складним завданням для кліматологів сьогодні, оскільки сигнали можуть бути дуже різноманітними і залежать від конкретного типу перелому. Наприклад, коли досягається глобальне потепління на 1,5˚C, можливими переломними моментами є обвал крижаних щитів, відмирання тропічних коралових рифів або танення арктичної вічної мерзлоти.

Чи будуть існувати попереджувальні ознаки таких переломних моментів? Це питання, яке залишається відкритим. Деякі дослідники вважають, що можуть бути певні сигнали або попередження перед настанням таких змін у кліматі. Наприклад, зміни в ритмі клімату, погіршення стану екосистем або зміни в розподілі видів можуть бути деякими індикаторами.

Проте важливо враховувати, що від типу переломного моменту може залежати і характер попередження. Для деяких переломних точок може бути характерним «мерехтіння» — періодичні коливання або зміни перед самим переломом. В інших випадках клімат може здатися стабільним, перш ніж раптово зміниться.

Вчені проводили дослідження в басейні Чу-Бахір у південній Ефіопії, де їм вдалось зібрали дуже цінні дані про історію кліматичних змін в Африці за останні 620 000 років. Відкладення осадів на дні колишнього великого озера точно відображають історію коливань рівня води, що були викликані змінами в кліматі.

Осадове ядро, витягнуте з глибини 280 метрів, містить важливі хімічні та біологічні дані, які розкривають відомості про те, як змінювався клімат і оточуюче середовище у цьому регіоні. За допомогою цього ядра вдалося виявити періоди інтенсивно сухого клімату, які тривали до 80 років, і частота яких становила близько 160 років. Ці сухі періоди чергувалися з вологими фазами однакової тривалості та частоти.

Вчені виявили, що протягом 1000-річний періоду спостерігали принаймні 14 сухих фаз. Пізніше було сім вологих фаз, однакової тривалості та частоти. Нарешті, близько 5500 років тому назавжди переважав сухий клімат.