Неймовірна краса. Веселку вперше помітили за межами Сонячної системи

Екзопланета WASP-76 b розташована на відстані приблизно 637 світлових років від Землі. Її було виявлено у 2013 році в рамках проєкту Wide Angle Search for Planets (WASP). Екзопланета має масу близько 90% маси Юпітера, але приблизно вдвічі ширша за нього. WASP-76 b знаходиться надзвичайно близько до своєї рідної зірки та обертається довкола неї на 20 разів меншій відстані, ніж відстань між Меркурієм та Сонцем, через що на повну подорож довкола йде лишень 1,8 дня.

У 2020 році дослідники виявили, що одна її сторона завжди повернена до рідної зірки, так само як Місяць звернений до Землі. Освітлена сторона екзопланети має температуру близько 2400 градусів за Цельсієм, темна — незначно холодніша. Дослідники вважають, що через цю різницю температур такі метали, як залізо, можуть випаровуватися на світлому боці, а потім конденсуватися в дощ на темному боці.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Astronomy & Astrophysics, вчені описали нові дані про WASP-76 b, зібрані декількома космічними апаратами, включаючи супутник Європейського космічного агентства (ESA) Characterizing Exoplanet Satellite і Transiting Exoplanet Survey Satellite NASA. Було помічено яскраву світлову пляму, що надходить від східного краю екзопланети, вздовж кордону, де зустрічаються постійні день і ніч на планеті. Дослідники вважають, що ця яскрава пляма може бути гало. Це рідкісне візуальне явище, яке можна побачити на Землі, зазвичай складається з концентричних райдужних кілець, які утворюють гігантське коло.

На Землі гало утворюється, коли сонячне світло проникає крізь невеликі отвори між молекулами води в хмарах або тумані, згинаючи світло та розділяючи його на окремі довжини хвилі. Це схоже на те, як працюють веселки, за винятком того, що світло викривляється через дифракцію, коли світло згинається навколо перешкоди замість заломлення, або коли світло згинається під час проходження через різні середовища.

«Це вимагає дуже особливих умов. По-перше, вам потрібні частинки атмосфери, які мають близьку до ідеальної сферичної форми, повністю однорідні та достатньо стабільні, щоб спостерігати за ними протягом тривалого часу», — зауважує провідний автор дослідження, астроном з Інституту астрофізики та космічних наук Португалії Олів'є Деманжон.

Однак цілком можливо, що за подібних умов ефект може відбутися на інших планетах. Вчені вже бачили це явище в інших місцях Сонячної системи, зокрема на Венері.

Дослідники не впевнені, як саме сформується гало WASP-76 b. Але враховуючи, що яскрава пляма була видима протягом багатьох років, середовище, яке дифрагує світло, ймовірно, набагато стабільніше, ніж водяна пара в атмосфері нашої планети.

Як пише Live Science, хоча це спостереження приголомшує, науковці поки не впевнені у теорії щодо того, що це було саме гало. Все через те, що вона спирається на дані, отримані через неймовірно слабкий сигнал. Утім якщо відкриття буде підтверджено, це відкриє астрономам шлях до подальших пошуків екстрасонячних прикладів веселкового гало.