Під час місії вперше у світі було проведено спільну роботу пілотованого та безпілотного підводних апаратів у полярному регіоні. Дослідники зібрали сотні зразків із морського дна та дані про біорізноманіття, температуру, хімічний склад води та стан морського льоду.

Мета експедиції — краще зрозуміти зміни клімату та екосистему глибоководної Арктики.

У дослідженні взяли участь сучасні китайські наукові судна, серед яких криголами Xue Long 2 та Jidi, а також дослідні кораблі Tansuo 3 і Shenhai 1, на борту якого був модернізований пілотований батискаф Jiaolong, повідомляє South China Morning Post.

Експедиція вирушила з міста Циндао (провінція Шаньдун) у липні та дісталася північної широти 77,5°. Під час подорожі команда проводила екологічні дослідження океану та глибоководні занурення.

Місія завершилася 26 вересня, коли останні 100 дослідників повернулися до Шанхаю на борту Xue Long 2. Батискаф Jiaolong став першим китайським апаратом, який занурився у крижані арктичні води та зібрав зразки з великих глибин.

Керівник батискафа, Фу Вентао, розповів, що команда вперше змінила стандартну схему роботи апарата і провела спільне занурення з дистанційно керованим підводним роботом.

«Ми зіткнулися з проблемами зв’язку під водою, точності позиціювання та синхронного руху, але успішно їх подолали», — зазначив Фу.

Він додав, що цей досвід стане важливим кроком до складніших спільних операцій під час майбутніх глибоководних експедицій.

У серпні команда провела понад десять занурень, під час яких Jiaolong та безпілотний апарат не лише знімали один одного під водою, а й збирали зразки з арктичного дна. Загалом було отримано 183 біологічні зразки, серед яких креветки, морські павуки та актинії, а також зразки ґрунту, каменів і морської води.

За даними Національного центру глибоководних досліджень у Циндао, якість отриманих біологічних і геологічних матеріалів виявилася значно вищою, ніж при використанні традиційних методів. Це дозволить точніше визначати види та поглибити науковий аналіз.

Крім того, фахівці з Другого інституту океанографії Міністерства природних ресурсів Китаю застосували інструменти штучного інтелекту та методи аналізу ДНК з довкілля, щоб ефективніше ідентифікувати морських організмів.

Це, за словами науковців, стало новим кроком у використанні сучасних технологій для дослідження океану.