Вчені помилялися? Місяць може бути не таким геологічно мертвим, як вважалося
Дослідники зі Смітсонівського інституту та Університету Мериленду виявили ознаки того, що вулканічна активність на Місяці припинилася значно пізніше, ніж заведено вважати.
Дослідники десятиліттями вивчали поверхню Місяця, щоб зрозуміти його складну геологічну та еволюційну історію. Докази місячного моря (темні плоскі ділянки, заповнені застиглою лавою) свідчать про те, що Місяць у своєму далекому минулому зазнав значного зменшення. Дослідники підозрювали, що великі дугоподібні хребти на його ближньому боці були утворені скороченнями, які відбулися мільярди років тому, і дійшли висновку, що з того часу місячне море перебуває в стані спокою.
Але нове дослідження, проведене командою американських вчених, показало, що елементи, розташовані на зворотному боці Місяця, були помітно молодшими, ніж подібні форми рельєфу, які раніше вивчалися на ближньому боці.
Використовуючи передові методи картографування та моделювання, команда виявила 266 раніше невідомих невеликих хребтів на зворотному боці Місяця. Ці хребти зазвичай з’являлися у вулканічних регіонах, які, ймовірно, сформувалися 3,2−3,6 мільярда років тому в областях, де на поверхні Місяця можуть бути слабкі місця. Щоб оцінити вік хребтів, дослідники використали методику підрахунку кратерів, яка показала, що ці об'єкти були значно молодшими за інші об'єкти навколо них.
«Багато вчених вважають, що більшість геологічних рухів Місяця відбулися два з половиною, можливо, три мільярди років тому. Але ми бачимо, що ці тектонічні форми рельєфу були активними протягом останнього мільярда років і можуть бути активними й сьогодні. По суті, чим більше кратерів на поверхні, тим вона старша; поверхня має більше часу, щоб накопичити більше кратерів. Після підрахунку кратерів навколо цих невеликих хребтів і побачивши, що деякі з хребтів прорізають наявні ударні кратери, ми вважаємо, що ці форми рельєфу були тектонічно активними протягом останніх 160 мільйонів років», — сказала дослідниця Жаклін Кларк.
Також Кларк зазначила, що хребти на зворотному боці були подібні за структурою до тих, що знаходяться на ближньому боці Місяця. Це свідчить про те, що обидва були створені тими самими силами.
Вчені сподіваються, що майбутні місії на Місяць включатимуть такі інструменти, як георадар, щоб дослідники могли краще зрозуміти структури під місячною поверхнею.
