Нью-йоркський психотерапевт Джонатан Альперт, автор майбутньої книги Therapy Nation, в інтерв'ю Fox News Digital пояснив, як травматичні події — особливо вбивства — впливають на психіку.

«Шок, страх, гіперпильність, проблеми зі сном і нав’язливе прокручування образів — це нормальні короткочасні реакції на щось надзвичайно болісне», — каже Альперт.

У перші години та дні після трагедії люди можуть відчувати оніміння або недовіру до реальності — ніби все сталося не насправді. Але якщо симптоми не зникають, а навпаки — з’являються нав’язливі думки, кошмари чи емоційна відстороненість, це може свідчити про глибше вкорінення травми.

Смерть Чарлі Кірка, що сталася на території університету Utah Valley під час заходу Turning Point USA, особливо болісно сприймається студентами. За словами Альперта, молодь, яка ще формує свою ідентичність і відчуття безпеки, може асоціювати себе з подією сильніше, ніж старші люди.

«Ті, хто старші, можуть мати більше навичок подолання, але й вони можуть бути тригеровані, якщо подія нагадує їм про давні травми або страхи щодо стану суспільства», — зазначає експерт.

Альперт закликає звертати увагу на «червоні прапори»: якщо людина не може функціонувати на роботі, в навчанні чи вдома — це сигнал, що потрібна професійна допомога.

Серед дієвих методів подолання стресу:

• глибоке дихання та техніки заземлення;
• ведення щоденника думок і почуттів;
• спілкування з близькими;
• обмеження часу перед екраном і уникання повторного перегляду травматичних кадрів;
• фізична активність, яка допомагає зняти напругу;
• здорове харчування та сон;
• ранкові практики усвідомленості.

«Навіть невеликі ритуали — як-от коротка медитація зранку — можуть стати щитом від тривоги», — радить психотерапевт.

Альперт також звертає увагу на небезпеку постійного перегляду жорстоких новин у соцмережах. За його словами, суспільство стає «байдужим» до трагедій, які ще 20 років тому вважалися шокуючими.

Найголовніше — не залишатися наодинці. Альперт наголошує: підтримка родини, друзів і духовних спільнот дає відчуття приналежності та безпеки, необхідне для одужання.

«Відкрите спілкування, спільні обіди чи участь у духовних практиках можуть стати якорем, що нагадує: ми не самі».

Ця трагедія — ще один болючий нагадувач про те, наскільки важливо піклуватися про психічне здоров’я. І хоча біль не зникає миттєво, шлях до зцілення починається з простого: бути поруч.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.