Дослідження на мишах показали, що ця система працює найбільш активно під час сну. У людей теж є дані, що після безсонної ночі у мозку накопичується більше білка амілоїд бета, який утворює відкладення при хворобі Альцгеймера. Це може пояснювати, чому хронічний недосип підвищує ризик деменції.

Важливу роль у цьому процесі відіграє спинномозкова рідина. Вона омиває судини мозку, потрапляє у проміжки між клітинами, збирає відходи та виводить їх у великі вени.

Однак дослідники поки що не до кінця розуміють, як саме працює глімфатична система у людей. Частина експериментів навіть показала протилежні результати, тому вчені продовжують вивчати це питання.

Розлади сну можуть ускладнювати процес очищення мозку. Наприклад, апное сну — коли дихання зупиняється під час сну — призводить до хронічного недосипання і нестачі кисню, що може сприяти накопиченню токсинів. Водночас після лікування апное мозок починає краще виводити амілоїд бета.

Безсоння також підвищує ризик деменції, але поки немає доказів, що його лікування напряму впливає на очищення мозку.

Науковці роблять висновок: якісний сон важливий для здоров’я мозку. Проте ще зарано стверджувати, що лікування безсоння чи апное точно знижує ризик деменції. Дослідження тривають — зокрема, вчені перевіряють, чи допомагають певні ліки поліпшити очищення мозку від токсинів.

Якщо у вас є проблеми зі сном чи пам’яттю, фахівці радять звертатися до лікаря.