Вчені пояснюють: після півночі ми по-іншому сприймаємо навколишній світ. Негативні думки й відчуття посилюються, а контроль над імпульсами — слабшає. У цей час легше приймати ризиковані рішення, зокрема пов’язані зі шкідливими звичками чи небезпечними діями.

Це пов’язано з добовими ритмами — внутрішнім 24-годинним біологічним циклом, який керує нашим сном, настроєм і поведінкою. Удень організм налаштований на активність, а вночі — на відпочинок.

З еволюційної думки це логічно: колись люди були більш вразливими вночі, тому їхня увага підсвідомо сильніше реагувала на загрози. Така підвищена чутливість до негативу могла допомагати вижити, але сьогодні часто стає проблемою.

«Є мільйони людей, які не сплять уночі, і є доволі переконливі докази, що їхній мозок у цей час працює гірше, ніж удень», — пояснила неврологиня Гарвардського університету Елізабет Клерман.

Вона закликала до глибших досліджень, адже це питання безпеки як самих людей, так і оточення.

Автори гіпотези навели два приклади:

• Людина, яка вдень може стримати тягу до наркотиків, уночі частіше зривається.

• Студент, який не може заснути, поступово відчуває самотність і відчай.

У таких станах зростає ризик самопошкодження або суїцидальних думок. За даними досліджень, ризик самогубства між опівніччю та 6 ранку утричі вищий, ніж у будь-який інший час доби.

Автори пояснюють: уночі самогубство, яке вдень здавалося немислимим, може виглядати як «вихід від болю та самотності» — саме тоді, коли поруч немає нікого, хто міг би зупинити людину.

Також у цей час частіше трапляються випадки передозування наркотиками. Наприклад, у Бразилії ризик смертельного передозування опіоїдів уночі був у 4,7 раза вищим.

Частину нічних ризиків можна пояснити браком сну або тим, що темрява створює «захисну завісу». Але вчені вважають, що існують і фізіологічні зміни в мозку, які ще недостатньо вивчені.

Наразі не проводилися системні дослідження, як нестача сну та нічний графік впливають на мотивацію і прийняття рішень. Це особливо важливо для людей з нічною роботою — лікарів, пілотів та інших.

«Ми знаємо дуже мало про те, як працює мозок уночі — приблизно шість годин на добу залишаються для науки загадкою», — зазначили автори дослідження.