В експерименті брали участь три групи: люди з аутизмом, з фетальним алкогольним синдромом та контрольна група нейротипових людей. Усі учасники мали клінічно нормальний слух.

Дослідники виявили, що здатність розбирати мову серед сторонніх голосів прямо пов’язана з рівнем інтелекту, незалежно від діагнозу.

«Зв'язок між когнітивними здібностями та сприйняттям мови спостерігався у всіх трьох групах», — зазначила керівниця дослідження Бонні Лау, доцентка кафедри отоларингології Медичного факультету Вашингтонського університету.

У дослідженні взяли участь 49 людей віком від 13 до 47 років: 12 з аутизмом, 10 з фетальним алкогольним синдромом та 27 осіб у контрольній групі.

Спершу перевірили слух кожного. Потім учасникам через навушники давали завдання: потрібно було стежити за голосом «основного» мовця, тоді як у фоні з’являлися ще два голоси. Всі вони вимовляли речення на кшталт: «Готовий, Орел, іди на зелений п’ять зараз». Завданням було вибрати на екрані відповідну кольорову та пронумеровану клітинку, при цьому гучність фонових голосів поступово зростала.

Далі всім учасникам провели короткі тести інтелекту — вербальні, невербальні та на сприйняття інформації. Результати співставили з тим, наскільки добре людина впоралася із завданням у шумі.

Дослідження показало, що інтелектуальні здібності тісно пов’язані з тим, наскільки успішно людина розуміє мову у складних умовах.

«Щоб почути співрозмовника, треба відокремити його голос від інших, приглушити сторонні шуми, розпізнати склади та слова, а ще враховувати соціальні сигнали — усмішку, кивок. Усе це створює додаткове навантаження на мозок», — пояснила Лау.

Вона підкреслила, що труднощі зі сприйняттям мови в шумі не завжди свідчать про втрату слуху: «Не обов’язково мати проблеми зі слухом, щоб відчувати труднощі у ресторані чи іншому гучному місці».

Автори вважають, що результати можуть допомогти у створенні шкільних програм підтримки. Наприклад, дитину з труднощами можна посадити ближче до вчителя або забезпечити допоміжними технологіями для слуху.