Тайваню та США приготуватися? Китай спустив на воду експериментальний безпілотний корабель, який може керувати дронами та човнами-камікадзе

Міноборони США також проводили випробування, у яких безпілотні судна використовувались як засіб ППО. Так, на відео можна побачити, як один із кораблів Ghost Fleet Overlord запускає ракету SM-6 із модульної пускової установки, встановленої на судні. Повідомляється, що ці ракети можуть збивати літаки, гелікоптери, крилаті та навіть балістичні ракети. Також ВМС підписали контракт із компанією Raytheon, яка працює над антидронною системою Coyote.

В Китаї, здається, розуміють, що можуть відстати від свого головного геополітичного суперника з погляду розвитку автономних систем на морі. Через це китайський уряд вкладає величезні кошти в дослідження та розробку різноманітних безпілотних технологій, а також розвиток штучного інтелекту, при цьому залишаючись країною-лідером у сфері кораблебудування.

Минулого року Китай спустив на воду свій перший корабель, призначений для розміщення невеликих безпілотників. А у 2021 році провідний китайський розробник безпілотних надводних апаратів Yunzhou Tech представив безпілотні човни, які можуть об'єднуватися у рій — тобто, команду із кількох суден, які керуються єдиним штучним інтелектом. Це дозволяє кораблям-дронам координуватися та прицільно бити ворожі цілі без необхідності втручання з боку оператора.

У травні минулого року Пекін офіційно представив корабель Zhu Hai Yun. Насправді будівництво розпочалося ще раніше — у липні 2021-го. Попередньо планувалося, що судно буде готово до кінця 2022-го року, проте через невелику затримку плани довелось перенести.

Головною «фішкою», на якій постійно наголошують китайські видання, є Інтелектуальна мобільна океанська стереосистема спостереження (IMOSOS). Це корабельна система штучного інтелекту, яка може не тільки керувати кораблем на воді, але й бути таким собі «мозком» корабля, координуючи цілий ряд взаємопов'язаних спостережних та технічних можливостей.

Звичайно, поки що корабель важко назвати повністю автономним. Наприклад, в порту керування судном на себе будуть брати люди, оскільки рух у таких зонах пожвавлений, і система навряд впорається з таким завданням. Так управління Zhu Hai Yun буде розділятися між людьми та штучним інтелектом.

Корабель уперше спустили на воду 13 січня. За повідомленнями в ЗМІ, судно провело в океані близько 12 годин, де системи «вчилися» планувати маршрут і уникати перешкод. Як повідомляє Science and Technology Daily — офіційний журнал Міністерства науки та технологій Китаю — Zhu Hai Yun є першим кораблем у світі, яким керує штучний інтелект. Також там наголошують на дослідницькій місії судна, підкреслюючи, що він може слідкувати за морським середовищем, допомагати розбирати наслідки морських катастроф, обслуговувати морські вітрові електростанції тощо.

Штучний інтелект, який управляє Zhu Hai Yun, дає кораблю змогу бути основною платформою для інших безпілотних систем, включно з дронами та невеликими підводними човнами. Міністерство науки та технологій Китаю стверджує, що це — потужний та ефективний інструмент дослідження океану.

Проте деякі експерти скептично ставляться до заяв про те, що корабель розроблений виключно для цивільного використання, пише видання The Drive. Особливо якщо враховувати той факт, що Китай вже давно є світовим лідером з виробництва дронів та активно імплементує їхнє використання у різних родах своїх військ.

Раніше НВАК (Національно-визвольна армія Китаю) працювала над розробкою десантно-штурмового корабля Type 076, який міг би перевозити десятки вертольотів та безпілотників для подальшої підтримки наземних операцій з моря. Існують припущення, що Zhu Hai Yun — це щось типу бета-версії схожої майбутньої військової техніки, яка також може виступати як мозковий центр для управління човнами-камікадзе.

Компанія Huangpu Wenchong, яка побудувала корабель, стверджує, що його інструменти зможуть проводити «тривимірні динамічні спостереження» конкретних цільових зон за допомогою безпілотних літальних апаратів та човнів — як підводних, так і надводних. Це може бути суттєвим підсиленням військових можливостей Китаю, особливо, якщо конфліктна ситуація довкола Тайваню переросте у війну з США.

Річ у тім, що навігаційні дані та дослідження морського дна особливо важливі для безпечної роботи підводних човнів під хвилями. Zhu Hai Yun зможе збирати та генерувати точні карти рельєфу морського дна та його глибини, що допоможе китайським військовим покращити планування місій із залученням підводних човнів та навігаційну гнучкість свого флоту загалом.

Водночас корабель можна використовувати як засіб для автономної установки морських мін, стверджує Тімоті Хіт, спеціаліст американського аналітичного центру Rand. Він також впевнений, що Zhu Hai Yun вже можна використовувати для створення «підводних» карт, що допоможе китайським підводним човнам довше залишатися непоміченими та підвищити загальну ефективність роботи.

Система штучного інтелекту, а також здатність корабля переносити безпілотні літальні апарати також очевидно вказують на військовий потенціал корабля. Дрони можна використовувати як для завдання точкових бомбових ударів, так і для розвідки чи коригування вогню за допомогою інших засобів ураження. Військові ігри, які проводили США, показали, що дрони відіграватимуть дуже важливу роль у гіпотетичній битві за Тайвань, а тому не дивно, що Китай продовжує активно намагається розвивати цю нішу і платформи для запуску БПЛА.

Попри все це китайські державні видання постійно наголошують, що Zhu Hai Yun — це цивільний корабель, який буде використовуватись в наукових цілях. Це вже не перший раз, коли Китай представляє морську військову техніку, прикриваючись дослідженнями. Наприклад, у 2017 році китайський уряд оголосив про плани створити цілу мережу підводних датчиків нібито для «дослідження навколишнього середовища». Проте водночас там «забули» розказати, що також цю систему можна використовувати для виявлення та протидії підводним човнам.

Zhu Hai Yun підкреслює намагання Китаю отримати лідерство на морському полі бою з використанням штучного інтелекту, як би це не намагалася приховати китайська пропаганда. Цей корабель є величезним експериментом новітніх технологій, і дозволить НВАК посилити й без того немалий потенціал свого військового флоту.

Водночас не варто думати, що автономні кораблі — це вундервафля, яка дасть беззаперечну перевагу на полі бою. Як і будь-яка інша безпілотна система, вона вразлива перед засобами РЕБ. Жу Ченьмін, дослідник китайського Yuan Wang military science and technology think tank, вважає що корабель Zhu Hai Yun придатний лише для використання у прибережних водах, оскільки сильні хвилі у відкритому морі зроблять його некерованим та, ймовірно, призведуть до втрати автономного судна.

«Я вважаю, що головна перевага цього корабля — заміна живої робочої сили, вартість якої постійно зростає», — каже він. Проте аналітик не заперечує прагнення Китаю розробити найсильніший флот у світі — на це вказує постійне зростання інвестицій у проєктування та створення різноманітних інноваційних кораблів.