Що буде із Землею після загибелі Сонця? Вчені знайшли екзопланету, яка вказує на нашу долю

Що відкрили вчені?

Теоретично, перетворившись на білого карлика, зірка нікуди не подінеться, але її світіння поступово стає настільки слабким, що оточуючі її планети просто поринуть у темряву.

Що буде із Землею, якщо така ситуація трапиться в Сонячній системі?

Одним зі способів зрозуміти це є пошук інших сонячних систем, які пережили щось подібне, і аналіз долі планет, які пережили зоряний апокаліпсис.

Саме цим займається група дослідників низки університетів США, Великобританії та Австралії. Спільними зусиллями вони намагаються виявити планети, вцілілі в сонячних системах з вимерлими зірками.

Завдання виявилося досить непростим. Випромінювання білих карликів настільки слабке, що помітити його коливання і зміни при проходженні перед ним планет (один з основних пошуків екзопланет) вкрай складно.

Такі екзопланети перебувають у буквальному сенсі слова в темряві.

Не дивно, що з 4,5 тис. екзопланет, які були відкриті наразі, тільки кілька десятків обертаються навколо білих карликів.

Нове дослідження, результати якого були опубліковані в авторитетному виданні Nature, показує долю газового гіганта, за розмірами аналогічного до Юпітера, що обертається навколо білого карлика.

Аналіз показує, що орбіта цієї планети не зазнавала істотних змін за тривалий період. Іншими словами, дослідники вважають, що планета пережила трансформацію свого світила без «транспортних пригод». І вона розташована приблизно на такій відстані від зірки, як Марс або Юпітер, не ближче. Інакше її поглинула б оболонка зірки, що розширюється, на етапі перетворення на червоного гіганта.

Планета була відкрита в ході спостережень за допомогою телескопа обсерваторії Кек на Гавайських островах.

За масою і параметрами орбіти планети вона дуже схожа на Юпітер. Що, на думку авторів роботи, дозволяє простежити на її прикладі можливу долю об'єктів Сонячної системи.

Так, більшість поточних досліджень з цієї теми припускають, що трансформація Сонця в червоного гіганта точно не залишить в живих Меркурій і Венеру, однак у Землі і Марса, розташованих трохи подалі, шанси є.

Прийнято вважати, що навіть за «гігантського» сценарію перетворення Сонця на червоного гіганта Юпітер і його супутники вціліють.

Дослідження з Nature говорить на користь цього твердження — велика планета на аналогічній відстані від зірки змогла пережити її перетворення на червоного гіганта, а потім і в білого карлика.

При цьому автори дослідження зазначають, що похибка у вимірі відстані від газового гіганта до його світила досить висока. І що «вилка» відстаней, що створюється, дає шанс говорити і про те, що в масштабах Сонячної системи вціліти може й Марс, констатують автори роботи.

Чи може вціліти Земля, поки невідомо. Але автори дослідження вочевидь налаштовані скептично. Землю в своїй роботі в цьому контексті вони навіть не згадують.

Чи може білий карлик підтримувати життя?

Цілком очевидно, що сам по собі процес трансформації світила на червоного гіганта, а потім в білого карлика буде супроводжуватися убивчими викидами радіаційного випромінювання.

Швидше за все, це призведе до жахливих катаклізмів на найближчих планетах.

Навіть якщо життя на Землі на ту пору все ще існуватиме, то після таких радіаційних атак воно або зникне, або сильно трансформується.

А що станеться, коли життя все ж уціліє? Якщо не на Землі, то бодай на супутниках Юпітера і Сатурна (де ми все ще сподіваємося знайти її в підповерхневих океанах Європи, Ганімеда, Енцелада)?

Чи може згасаючий білий карлик бути джерелом тепла для гіпотетичного життя на віддалених планетах або їх супутниках?

Автори дослідження вважають, що білий карлик випромінює незначну кількість енергії в порівнянні з нинішнім Сонцем. За їхніми розрахунками, перебуваючи в цій стадії, вмираюче Сонце могло б підтримувати життя на планеті або супутнику, який знаходився б не далі ніж на відстані в одну десяту від відстані між Сонцем та Меркурієм на поточний момент.

Такий стан речей міг би тривати кілька мільярдів років, а потім рівень випромінювання знизився б до значень, яких для підтримки життя на околицях зірки вже недостатньо.

Простіше кажучи, навіть якщо Земля переживе перетворення Сонця на червоного гіганта, то шансів на те, що життя на поверхні збережеться, фактично немає. І навіть якщо життя все ж якимось чином вціліє, то подальша еволюція Сонця в білого карлика не залишає їй шансу. Після того як оболонка червоного гіганта зникне, відстань від дивом вцілілої Землі до залишків колись величезного світила буде завеликою.

Коли Сонце помре?

Втішає той факт, що до всіх цих подій залишається ще досить багато часу. Відповідно до нещодавнього дослідження вчених з Гарвардського університету Сонце, якому зараз приблизно 4,6 млрд років, існуватиме ще десь 10 млрд років.

Однак фаза перетворення на червоного гіганта почнеться вже приблизно за 5 млрд років.

Власне для життя на Землі жахливі події на Сонці почнуть відбуватися набагато раніше.

Сонце починає світити дедалі яскравіше і яскравіше — приблизно на 10% кожен мільярд років.

На перший погляд, 10% — не так вже й багато, проте достатньо, щоб яскравість Сонця зросла саме настільки, щоб з життям на Землі було покінчено. Земні океани випаруються, а на поверхні стане надто спекотно для того, щоб вода як така могла формуватися.

Якщо земна цивілізація на ту пору все ще існуватиме, її завданням стане залишити рідну планету і знайти собі новий дім. Можливо, на околицях Сонячної системи, а можливо, десь подалі.