Пластик вбиває не тільки природу, але й наші геніталії. Вчені з’ясували, як токсичні хімікати впливають на статеві органи людей

Однією з головних небезпек для людського здоров’я є фталати — це речовини, які роблять пластмаси більш гнучкими та довговічними — і PFAS — фторовмісні поверхнево-активні речовини.

Вчені називають їх «вічними хімікатами», оскільки їх майже неможливо переробити. Фталати та PFAS використовують у виробництві величезної кількості товарів — від туалетного паперу й електроніки до мийних засобів та харчового пакування. Використовувати їх почали у 1940−1950-х роках, а вже зараз «зустріти» їх можна буквально всюди — у їжі, воді та навіть наших організмах.

Небезпека PFAS відома вже кілька десятиліть, тому виробники більшості провідних країн світу, за винятком Китаю, припинили їх застосування. Проте численні дослідження показують, що самі речовини нікуди не діваються, адже вони відзначаються великою стійкістю: PFAS не розпадаються ні в довкіллі, ні в організмі людини — вони просто накопичуються, завдаючи постійної шкоди кожну секунду свого існування.

Однією з головних небезпек вічних хімікатів є не тільки їхня здатність спричиняти небезпечні хвороби на кшталт раку, але й пригнічення гормональної функції. Шенна Свон, епідеміологиня з Маунт-Синай у Нью-Йорку, пояснює, що вічні хімікати можуть впливати одразу на кілька аспектів гормонального здоров’я та фертильності. Особлива небезпека стосується вагітних жінок; дослідження показали, що деякі хімічні речовини можуть проникати через плацентарний бар'єр, впливаючи на здоров’я плоду та розвиток репродуктивних органів.

Проте чоловіки також не можуть розслаблятися. У своїй книзі Зворотний відлік Свон розповідає, що з 1973 року кількість сперми у чоловіків при еякуляції впала на 62%. Нещодавно NV розповідав про дослідження, проведене міжнародною командою вчених під керівництвом ізраїльського вченого Хагая Левіна (Hagai Levine) та самої Свон. Воно лише підтвердило негативні тенденції, висловлені вченою раніше.

Концентрація сперматозоїдів знизилася на 52% і становить 49 мільйонів на один мілілітр сперми. Це все ще перевищує граничну межу Всесвітньої організації охорони здоров’я (15 млн на мл), проте негативна тенденція не просто продовжується — вона прискорюється.

А почалося все, як ви вже напевне зрозуміли, якраз після 1950-х років, коли вічні хімікати почали масово використовувати для виробництва товарів.

Проте найбільше громадськість зацікавили висновки Свон щодо розміру статевого члена: як виявилося, хімікати впливають не тільки на якість сперми, але й на розміри пеніса та об'єм яєчок.

Нещодавно з’явилося дослідження, яке мало б трохи заспокоїти чоловіків: команда американських та італійських вчених виявила, що за останні 29 років довжина ерегованого пеніса збільшилася в середньому на 24%. Майкл Айзенберг, один із дослідників, розповів, що результати їх здивували, адже вони були впевнені, що ситуація буде повністю протилежною.

Проте вчений впевнений, що висновки його команди не суперечать тому, що Свон каже про вплив вічних хімікатів на фертильність. Айзенберг пояснює, що вже є дослідження, які показали, що зараз статеве дозрівання у дітей настає раніше. Причина — вплив хімічних речовин, а також ожиріння, ще одна глобальна проблема людства.

Натомість Свон пояснює, що проблема не в довжині, а в ширині; наприклад, статевий член у хлопчиків-немовлят стає менш широким, чим більшому впливу фталатів піддається їхня матір. За її словами, під час своїх робіт вона не вивчала довжину, оскільки її «дуже важко виміряти». Через те, що ми не можемо оцінити ступінь ерегованості пеніса, вимірювання його довжини «не може бути точним». Проте з шириною таких проблем, за її словами, нема.

Вчені погоджуються, що їхні результати не суперечать один одному. Тобто, вічні хімікати впливають на ширину пеніса немовляти в утробі матері, проте спричиняють раннє статеве дозрівання, через що у підлітковому та дорослому віці довжина чоловічого статевого органу може бути більшою. Але і Свон, і Айзенберг зазначають, що дані є занадто попередніми, щоб стверджувати таке однозначно.