Peugeot Rifter — чотири причини купити його і дві причини не робити цього

Позаду — три роздільних крісла. Вони однакові за шириною, тому пасажир посередині не відчуватиме себе утисненим.

Ну крім однієї обставини — в спинках передніх крісел — відкидні столики. Зрозуміло, у того, хто сидить в центральному кріслі заднього ряду, такої опції немає.

Можна причепитися до того, що крісла не мають регулювання положення — простіше кажучи, не їздять назад-вперед, як у деяких інших мінівенах.

Зате їх спинки можна скласти врівень з підлогою. І отримати вантажну площу і об'єм, достатні для перевезення великого холодильника і ще купи всякої дрібниці на додачу. Все-таки 2700 л майже.

Багажник тут величезний і без складання сидінь другого ряду. Аж 1538 л.

А якщо ви замовили опціональний третій ряд сидінь, розклавши їх отримаєте цілком пристойний багажник для дріб'язку — 328 л.

На відміну від деяких конкурентів, у яких до третього ряду відверто зневажливе ставлення, в Peugeot Rifter тут відчувається певна турбота.

Два крісла розташовані трохи вище сидінь другого ряду, тому можна трохи розпрямити ноги, та й огляд непоганий.

Peugeot Rifter — рідкісний варіант, коли на третій ряд можна посадити не тільки маленьких дітей (які там помістяться без шкоди для здоров’я) або капосну тещу (яка там поміститься з втратами для здоров’я, ха!).

Ні, тут третій ряд цілком повноцінний.

Обоє бічних дверей тестового Peugeot Rifter мали електроприводи, на склі були шторки.

У салоні є кілька бардачків. Для дріб'язку — те що треба.

Peugeot Rifter — автомобіль, в якому продумані багато дрібниць. Прагматики будуть задоволені.

2 Дизайн

Peugeot Rifter — це місткий універсал, який відчайдушно прикидається кросовером.

Як я вже говорив вище, Rifter — це пасажирська версія фургона Partner. Але крім змін у салоні тут багато зовнішньої «косметики». І майже всі вони покликані зробити Rifter більше схожим на сучасні кросовери.

Наприклад, вставки з матового пластику по периметру кузова. Прямо захисний пояс, який відразу наводить на думки про подолання гірських річок і наступний пікнік на вершині із запаморочливим краєвидом…

Цілком ймовірно маркетологи Peugeot вирішили, що Rifter буде краще продаватися, якщо зовні буде схожа на кросовер.

Не мені судити про те, наскільки ця логіка обгрунтована. Продажі покажуть в довгостроковій перспективі.

Але виглядає Peugeot Rifter з цими досить цікаво.

Нібито утилітарний такий фургончик. Але з претензією. Хіба не за такі «викрутаси» ми любимо французькі авто?

3 Інтер'єр

Усередині Peugeot Rifter справляє ще краще враження, ніж зовні.

Можливо, через контраст.

Зовні — такий суворий і прагматичний фургончик, та ще й з «латентними» позашляховими схильностями, на які натякає пластиковий обвіс.

А всередині — цілком собі сучасний цивільний Peugeot.

Тут повною мірою реалізована концепція інтер'єру i-Cockpit з маленькими восьмикутним кермом, яке розташоване нижче приладової панелі. Окремо справа — великий екран мультимедійної системи.

Матеріали в салоні не виглядають дешево, в цілому є відчуття добротної та якісної збірки.

Сідаєш всередину і розумієш, за що заплатив гроші.

4 Економічність

Від 92-сильного дизеля об'ємом 1,6 л ніяких чудес динаміки не чекаєш. Тим більше, коли мова йде про такий великий «бусик».

Тому неспішність Peugeot Rifter сприймається як щось, що цілком можна пробачити.

Природно, я говорю про людей, які спочатку читають характеристики, а потім сідають за кермо.

Поясню. Я дав проїхатися на Peugeot Rifter одному знайомому, і він потім бурчав, мовляв, «не їде». Я розповів, який тут мотор, і він погодився, що чекати чогось іншого безглуздо.

У міському потоці Peugeot Rifter вас не зганьбить, передавальні числа в 6-ступінчастій «Механіці» налаштовані ідеально. Мотор легко тримати в оптимальному робочому діапазоні (тут він приблизно 1,5−2,5 тис об/хв).

Деяким, звичайно, не сподобається жорстка педаль зчеплення. У пробках з незвички втомлюється нога.

Але все це не суттєво, враховуючи економічність Peugeot Rifter.

Він задовольняється приблизно 5,5 л на 100 км при швидкостях не більше 100 км/год.

Якщо рухатися по трасі зі швидкістю 120 км/год, витрата становить приблизно 6,5−7 л залежно від завантаження авто.

У місті витрата палива знаходиться на рівні 7−7,5 л на 100 км.

Для такого великого і місткого авто показники досить непогані.

Дві причини не купувати Peugeot Rifter

1 Це — не кросовер

Можливо, хтось скаже, що це — зачіпка. Але незважаючи на певні дизайнерські вишукування (які я вважаю плюсом моделі, див. вище), в цілому Peugeot Rifter — звичайний передньопривідний «легковик».

Так, зими у нас, звичайно, нині не дуже суворі. Але повний привід би не завадив місцями. Як і високий кліренс (явно більше, ніж 180 мм, які в Rifter).

Без цього Rifter не здається таким вже універсальним авто, яким його намагаються представити в рекламних буклетах.

У мене, наприклад, на дачі останні 300−400 м дороги не дуже. Навесні і восени (о, так, тепер і всю зиму) там після дощу — глибокі калюжі і бруд. Я — досвідчений водій, але кілька разів був близький до того, щоб застрягти в одній з таких калюж на парочці тестових передньопривідних кросоверів.

І для мене передній привід і кліренс в Peugeot Rifter — проблема.

І так, консультант в салоні тут же перебив би мене, вказавши на наявність Grip Control.

Це — система допомоги на бездоріжжі. Можна вибрати тип дорожнього покриття (сніг, бруд тощо) — на папері виглядає непогано. Але функція лише оперує логікою роботи протибуксувальної системи. Це — не альтернатива повному приводу. Ні разу.

До того ж, Grip Control — це платна опція. Не всі захочуть за неї доплачувати.

2 Ціна

Peugeot Rifter стартує від 514 тис грн. І це настільки порожня комплектація, що навіть слово «барабан» тут буде компліментом.

Ну гаразд, це я перебільшую.

Тут є кондиціонер і фронтальні подушки безпеки. Але на цьому все. Ні підігріву сидінь, ні парктроніків, ні протитуманних фар, ні (найголовніше) третього ряду сидінь тут немає.

Версія Peugeot Rifter, яка побувала у мене на тесті, і радувала різними «плюшками», стартує від 578 тис грн.

Начебто цінник теж божеський.

А тут уже з’являються 2-зонний «клімат», бічні подушки безпеки, бічні зсувні двері зі склом, що опускається, з обох боків авто, підлокітники для передніх сидінь, столики у пасажирів другого ряду, протитуманні фари, електропривід стоянкового гальма

Третій ряд сидінь — це опція вартістю понад 30 тис грн.

А ще в тестовій машині були ще деякі «плюшки». Наприклад, система Grip Control (про яку я писав вище), контроль рядності руху, розпізнавання дорожніх знаків і камера заднього виду. А ще бездротова зарядка для смартфонів (не розумію, як зараз можна продавати машини без цієї напрочуд корисної функції).

Я так ретельно все це перераховую, щоб пояснити, чому тестовий Peugeot Rifter коштує трохи більше 700 тис. грн.

Автомобіль справив на мене приємне враження (в подробицях описане вище) не в останню чергу завдяки тому, що за всієї своєї утилітарності, він здається цілком технологічним. А досягається це за рахунок опцій. А опції коштують грошей.

Якщо подивитися на цінник, то починаються «думочки». За ці гроші можна купити цілком пристойний кросовер, який при меншому обсязі внутрішнього простору, буде виглядати менш утилітарно, та й їхати буде цікавіше.

Це ж відома проблема — вам здається, що вам потрібен автомобіль під строго певні потреби, але раптом з’ясовується, що вашого бюджету вистачає на щось менш підходяще, але більш симпатичне/престижне. І вуаля, ви купуєте цей другий варіант.

Загалом, з Rifter, мені здається, цінник грає злий жарт. Автомобіль орієнтований на свідомого сім'янина.

Але в дешевих комплектаціях він занадто порожній і є нераціональною покупкою. А в дорогих комплектаціях — занадто дорогий. І, можливо, не є раціональною покупкою.