Чому США відстають від Китаю в гонці за штучний інтелект і що з цим можна зробити

Щоправда, за кілька днів Хуанг пом’якшив риторику, заперечивши, що він уже віддав перемогу Пекінові. «Я не це казав», — цитує слова очільника Nvidia видання Reuters. «Я сказав, що Китай має дуже хороші технології штучного інтелекту».

Хуанг додав, що майже половина світових дослідників ШІ працюють саме в Китаї, і найпопулярніші моделі ШІ з відкритим кодом також походять звідти: «Сполучені Штати повинні продовжувати неймовірно швидко рухатися, адже світ дуже конкурентний».

Дженсен Хуанг не єдиний порушує це питання. Наприкінці жовтня топменеджер OpenAI Крістофер Легайн надіслав 11-сторінковий лист до Білого дому, адресований Майклу Краціосу з Управління науково-технічної політики. У ньому Легайн наголошує: нинішня перевага Америки досі чинна, але крихка.

«Прагнучи досягти своєї мети — випередити США і стати світовим лідером у галузі штучного інтелекту до 2030 року, Китайська Народна Республіка створила реальний імпульс у виробництві енергії, розглядаючи потужності як основу промислової конкурентоспроможності», — йдеться на першій сторінці листа.

Раніше все було інакше. У 2010-х та на початку 2020-х тон задавали західні лабораторії: Google DeepMind у Лондоні, OpenAI у Сан-Франциско, команда FAIR від Meta тощо. Вони робили прориви в коді, поки Китай сприймали як швидкого наслідувача. Вибух популярності ChatGPT наприкінці 2022 року лише закріпив думку, що революція ШІ відбувається насамперед в Америці.

Але віднедавна правила гри змінилися. Зокрема тому, що китайські техногіганти мають доступ до дешевшої, субсидованої електроенергії та працюють у лояльнішому регуляторному середовищі. Тим часом американські компанії затиснуті лещатами високих цін на енергоносії та дедалі щільнішою бюрократією.

Як Китай виривається вперед

За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай вже керує найбільшою енергосистемою на планеті. Вугілля все ще дає майже 60% енергії, відновлювані джерела — близько 35%, а решту закривають газ та атомна енергетика. У 2024 році Піднебесна згенерувала понад 10 тисяч терават-годин електрики — це більше, ніж виробили США, Євросоюз та Індія разом узяті.

«США не зможуть зберегти свою перевагу в галузі штучного інтелекту, якщо „електронний розрив“ з КНР збережеться, а наша здатність до створення нових енергетичних потужностей буде обмежена регуляторними обмеженнями», — зазначає Легайн у листі.

Прірва між країнами розширюється й у темпах будівництва на майбутнє. У своєму зверненні до Білого дому OpenAI наводить дані, що за 2024 рік Китай додав 429 гігават нових потужностей. Це більше третини всієї існуючої енергомережі США і понад половина всього світового приросту. Америка за цей же час додала скромні 51 гігават — лише 12% від глобального показника.

Згідно зі звітом BloombergNEF, материковий Китай контролює понад 70% світового виробництва у всіх ключових сегментах чистих технологій. Ще показовіша ситуація з акумуляторами: китайські фірми виробляють 96% анодних матеріалів для літій-іонних батарей. А це саме ті компоненти, які необхідні для стабілізації мереж і роботи дата-центрів, коли сонце сідає.

Пекін не покладається на ринкову стихію. Уряд реалізує стратегію Східні дані, західні обчислення, переносячи будівництво дата-центрів у глибинні провінції, де земля та енергія дешевші, а потім з'єднує їх із узбережжям потужними оптоволоконними магістралями. Як пише Tom’s Hardware, міста на кшталт Шанхаю та Ченду роздають «ваучери на обчислювальну потужність», компенсуючи малим фірмам до 80% вартості оренди серверів для ШІ. Мета проста: зробити тренування нейромереж настільки дешевим, щоб у гонку за ШІ могли вступити навіть невеликі китайські команди.

На кого розраховує КНР

Поверх цієї інфраструктури Китай розгортає щільний шар власних ШІ-моделей. Модель DeepSeek-R1 з відкритим кодом продемонструвала здатність міркувати на рівні західних аналогів за менших витрат. Компанія пішла далі й випустила DeepSeek-V3 — модель буцімто на 671 мільярд параметрів, оптимізовану для ефективного навчання.

Агресивна цінова політика DeepSeek вже спровокувала внутрішню війну цін. За даними Business Insider, китайський техногігант Baidu випустив модель ERNIE X1, яку позиціонує як бюджетного вбивцю конкурентів: вона обіцяє ту ж якість за половину ціни DeepSeek. Ба більше, Baidu стверджує, що їхня мультимодальна ERNIE 4.5 здатна перевершити західні системи рівня GPT-4.5, при цьому витрати на її роботу складають лише близько одного відсотка від вартості американських аналогів.

Не відстає й Alibaba. Наприкінці 2024 року компанія представила лінійку Qwen2.5 — від «малюків» на 0,5 мільярда параметрів до гігантів на 72 мільярди, виклавши більшість у відкритий доступ. «Qwen 2.5-Max перевершує […] майже за всіма показниками GPT-4o [OpenAI], DeepSeek-V3 та Llama-3.1−405B [Meta]», — зазначає офіційний акаунт Alibaba у соцмережі WeChat.

До перегонів долучилися ByteDance, Tencent та Zhipu AI. Окремо варто згадати Huawei: цього літа вони відкрили код однієї зі своїх моделей Pangu, щоб довести світові свою здатність тренувати передовий ШІ на власних чипах Ascend, попри західні санкції.

Результатом цієї активності стала екосистема колосальних масштабів.

«У Китаї регулятором зареєстровані понад 190 моделей послуг генеративного штучного інтелекту (ШІ), які наразі доступні для публічного використання», — стверджує Чжуан Жунвень, керівник Адміністрації кіберпростору Китаю (CAC), в інтерв'ю державному агентству Сіньхуа. «Кількість зареєстрованих користувачів цих моделей перевищила 600 мільйонів».

Пекін уже вибудував норми для рекомендаційних алгоритмів, окремі правила для дипфейків і проміжні заходи з управління генеративним ШІ. Наскрізна вимога проста: контент має відповідати «ключовим соціалістичним цінностям». Цьогоріч гайки закрутили ще сильніше: з 1 вересня 2025 в Китаї офіційно набули чинності правила, які зобов’язують маркувати весь AI-контент онлайн (текст, фото, відео тощо) і видимими написами, і прихованими мітками в метаданих, включно з водяними знаками.

Але тут є нюанс. Китайські закони суворо регламентують, що ШІ може говорити… проте майже не обмежують те, скільки енергії він може споживати. Поки американські регулятори переймаються порогами обчислювальних потужностей і безпекою «граничних моделей», Пекін фокусується на політичній надійності.

Які проблеми спіткали США

Формально Сполучені Штати все ще залишаються столицею передового штучного інтелекту. Огляд ринків ШІ від Організації економічного співробітництва та розвитку за 2025 рік підтверджує: близько десяти фірм перебувають на «економічній межі» продуктивності та ціни мовних моделей, і більшість із них — американські. Це OpenAI, Anthropic, Google DeepMind, Meta, а також хмарні гіганти, що продають доступ до цих систем.

Стенфордський індекс ШІ доходить схожого висновку: найпотужніші мовні моделі тренуються та монетизуються переважно в США, а більшість найбільш цитованих досліджень походить з американських університетів.

Ситуація із залізом, на думку ОЕСР, також оптимістична. Nvidia контролює понад 80% ринку графічних процесорів для дата-центрів. Amazon, Microsoft і Google тримають левову частку хмарних потужностей і на додачу розробляють власні спеціалізовані чипи.

За оцінками IEA, лише дата-центри будуть відповідальні за майже половину зростання попиту на електрику в Штатах до кінця десятиліття. До 2030 року дата-центри споживатимуть більше електрики, ніж сьогодні споживає вся Японія, підсумовує The Wall Street Journal.

Reuters нагадує інцидент у Північній Вірджинії — місці з найвищою концентрацією дата-центрів на Землі. Минулого літа стрибок напруги призвів до того, що 60 об'єктів одночасно відключилися від мережі, миттєво знявши навантаження у 1,5 гігавата. Елісон Сільверстайн, колишня радниця Федеральної комісії з регулювання енергетики CША, попередила: «Це свідчить про те, що поведінка центрів обробки даних може спричинити ланцюгові відключення електроенергії в цілому регіоні».

У звіті компанії JLL за середину 2025 року енергію називають «новою нерухомістю». Рівень вакантності в дата-центрах впав до критичних 2,3%, тоді як загальна потужність зросла до 15,5 гігават.

Аналітики S&P Global Ratings попереджають: перевантажені мережі у Вірджинії та Техасі можуть змусити відкласти або скасувати заплановані будівництва. Проблема в тім, що на ключових ринках просто не залишилося вільних підключень до мережі.

Зверху на все це накладається ще й геополітика. З 2022 року Міністерство торгівлі США впроваджує жорсткий експортний контроль, аби передові чипи Nvidia та AMD не потрапили до китайських дата-центрів. Під заборону потрапили спочатку топові A100 і H100, потім спеціально урізані для Китаю версії A800 і H800, а згодом полювання почалося і на новіші модифікації на кшталт H20. Дійшло до того, що США змусили тайванську TSMC припинити відвантаження певних процесорів китайським клієнтам.

Дженсен Хуанг, виступаючи в Тайбеї цього травня, назвав таку політику провалом. За його словами, обмеження лише змусили китайські компанії подвоїти зусилля у розробці власних чипів. А ось частка самої Nvidia на китайському ринку впала з 95% до приблизно 50%.

Як США планує втримати лідерство

На папері у Вашингтона були всі запобіжники. Закон про чипи (CHIPS and Science Act), підписаний Байденом, виділив 52,7 мільярда доларів на те, щоб повернути виробництво напівпровідників з Азії до США. Проте вже нинішній американський президент Дональд Трамп назвав цей закон «жахливим» і закликав його скасувати. Його команда переглядає гранти, затримує виплати у сфері напівпровідників, ба навіть пропонує замінювати прямі субсидії на частку держави в компаніях. Це непокоїть інвесторів.

Схожі метаморфози відбуваються і з енергетикою. За часів Байдена Офіс позик при Міненерго видав понад 100 млрд доларів гарантій на «зелені» проєкти. Тепер, за адміністрації Трампа, цю структуру перейменували на Програму фінансування енергетичного домінування. На сайті відомства її називають ключовим елементом перемоги в гонці ШІ.

Також у січні 2025 року, незадовго до свого відходу, президент Джо Байден підписав указ № 14141 Про зміцнення лідерства США в інфраструктурі штучного інтелекту. Він наказав відомствам знайти федеральні землі для дата-центрів, спростити підключення до електромереж і прискорити проєкти чистої енергетики.

Уже в липні адміністрація президента Дональда Трампа представила стратегію Перемога в гонці: план дій Америки щодо ШІ, де побудова американської інфраструктури ШІ стала одним із трьох головних стовпів. У розділі про робочу силу Білий дім прямо пише, що для цього потрібні десятки тисяч електриків, фахівців із систем охолодження та інших монтажників, без яких нові дата-центри просто не запрацюють.

«Моя адміністрація започаткувала золотий вік американського виробництва та технологічного домінування, — зазначає Трамп. — Ми будемо впроваджувати сміливі, масштабні промислові плани, щоб вивести США на лідируючі позиції у критично важливих виробничих процесах і технологіях. […] Ці плани включають центри обробки даних з ШІ та інфраструктуру, яка їх живить».

Якщо Вашингтон на додачу прислухається до порад OpenAI, зокрема розширить податкові пільги за законом CHIPS, Act, щоб вони поширювалися на центри обробки даних, Америка, ймовірно, втримає те, що має зараз: найкращі лабораторії та достатньо енергії, щоб тримати головні обчислювальні кластери на своїй землі.

Якщо ж цього не станеться, китайським фірмам буде кратно легше тренувати моделі, які зрештою можуть витіснити американські аналоги на світовому ринку.