Швидка еволюція. Як вибух зірки міг змусити людей ходити на двох ногах

Згідно з результатами роботи, яку нещодавно опублікували в журналі Physical Review Letters, доказом впливу наднової на Землю можуть бути концентрації в надрах нашої планети марганцю-53 — радіоізотопу, виробленого надновою.

Спалах наднової — це кінцевий етап розвитку великих зірок, під час якого вони буквально вибухають і викидають в космічний простір величезну кількість речовини. Внаслідок цього процесу можуть з’являтися нейтронні зірки або навіть чорні діри.

Потужна наднова може знищити або сильно змінити всі об'єкти, які розташовані в безпосередній близькості до неї. Нове дослідження припускає, що саме така наднова могла з’явитися приблизно 2,5 млн років тому неподалік Землі.

Вчені з Німеччини досліджували залізомарганцеві конкреції — мінерали на дні озер, океанів і глибоко в ґрунті Землі, які складаються переважно із заліза і марганцю. У роботі зазначено, що джерелом походження такої кількості марганцю-53 в надрах Землі можуть бути тільки спалахи наднових.

«Підвищені концентрації марганцю-53 можна розглядати як „дим від зброї“, або остаточний доказ того, що цей спалах наднової дійсно існував», — говорить автор дослідження доктор Гюнтер Коршінек.

Експерти припускають, що ця наднова сталася занадто далеко від Землі, щоб викликати масове вимирання на нашій планеті або знищити її. Але виявлення марганцю-53 доводить, що через подібний спалах Земля зазнавала впливу набагато більш активних космічних променів протягом декількох тисяч років.

Такі промені могли сильно змінити клімат планети в той час. Завдяки прискорювальній мас-спектрометрії — новому методу ізотопного аналізу речовини — вчені з’ясували, що джерелом наднової була зірка, яка в 11−25 разів більша за Сонце.

Учені, які не залучені до нового дослідження, припускали, що спалах наднової в той час міг викликати часткове вимирання морської мегафауни в епоху пліоцену.

Але більш цікаве пояснення наслідків цього спалаху на Землі — поява прямоходячих приматів. Торік вчені з Канзаського університету заявили, що стародавні предки людей могли почати ходити на двох ногах в період інтенсивних вибухів зірок 2,6 млн років тому.

Сильні космічні промені від спалахів наднових могли призвести до спалення значної частини густих лісів, через що примати в той час були змушені адаптуватися до життя у відкритих саванах. Зокрема, їм потрібно було швидко перетинати пасовища і помічати інших хижаків на відстані.

«Вважається, що у гомінідів вже була тенденція ходити на двох ногах ще до цієї події. Але вони були в основному пристосовані для лазання по деревах. Після переходу в савану їм набагато частіше довелося переміщатися від одного дерева до іншого по пасовищах, і тому вони стали краще ходити прямо», — писали дослідники.

Нагадаємо, в кінці минулого року астрономи підтвердили, що зірка Бетельгейзе стала в кілька разів темнішою. З огляду на вік цієї зірки і її тип (червоний надгігант), деякі вчені припустили, що незабаром Бетельгейзе також може перетворитися на наднову.

Але оскільки ця зірка розташована досить далеко від нас — на відстані близько 722 світлових років — єдиним ефектом від її вибуху може бути тимчасова поява на небі ще одного яскравого об'єкта.

Пізніше астрономи підтвердили, що не варто очікувати смерті Бетельгейзе найближчим часом, і пояснили зміну яскравості зірки охолодженням її поверхні або викидами зоряного пилу уздовж лінії спостереження із Землі.

«Як і всі, я б хотів, щоб вона стала надновою. Але мені вже за сімдесят, і у мене залишилося мало часу. А у Бетельгейзе є ще 100 тис. років», — говорив керівник дослідження про світіння Бетельгейзе Едвард Гінан з Університету Вілланова, штат Пенсільванія.