ППО останнього покоління. Як США розробляє нову систему перехоплення гіперзвукових ракет

Росія стала першою країною, яка використовувала гіперзвукові ракети під час бойових дій. 19 березня Міноборони РФ заявило, що російські військові застосували гіперзвукові ракети комплексу Кинжал для знищення підземного військового складу на заході України. Американські чиновники вважають, що таким чином РФ вирішила випробувати цей вид озброєння і водночас показати свої можливості.

У відповідь на це США провели випробування своєї гіперзвукової ракети Lockheed Martin HAWC і підтвердили плани розробки нових гіперзвукових ракет, а також захисту від них спільно з Великою Британією та Австралією. А вже у травні США успішно випробували ще одну гіперзвукову ракету — AGM-183A.

Що таке гіперзвукова ракета?

Гіперзвуковою зброєю вважають ракети, які можуть літати в атмосфері на швидкостях більше 5 чисел Маха — тобто швидше за швидкість звуку вп’ятеро. Цей показник залежить від того, де її потрібно виміряти, — у повітрі це близько 1100 км/год.

Відповідно, гіперзвуковою вважають ракету, яка розвиває швидкість, вищу за 5550 км/год. Деякі гіперзвукові ракети можуть перевищувати швидкість звуку вдесятеро, і при цьому можуть змінювати траєкторію польоту так само, як і крилаті ракети. Це значно ускладнює відстеження та перехоплення гіперзвукових ракет для наявних систем ППО та ПРО.

Гіперзвукові ракети можуть нести як звичайні, так і ядерні боєголовки. Це разом із практично цілковитою неможливістю їх перехопити робить такий вид озброєння вкрай небезпечним.

Росія використовує гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс Кинжал, який працює винятково на винищувачах-перехоплювачах МіГ-31. Крім Кинжалів, у РФ також розробляли бойовий блок Сармат зі швидкістю до 11 М, ракетні комплекси стратегічного призначення з гіперзвуковим плануючим крилатим бойовим блоком Авангард, протикорабельні ракети Циркон і ракети Д-30 Булава.

Однак Росія не досягла значного прогресу в цих розробленнях, оскільки не зуміла зібрати значних запасів гіперзвукових ракет перед початком війни. Швидше за все, РФ зуміла поставити на озброєння лише Кинжали — та й ті в досить обмежених кількостях. Це підтверджується тим, що за весь час війни в Україні Росія використала лише 10−12 гіперзвукових ракет.

Крім Росії, гіперзвукові ракети можуть стояти на озброєнні у Китаю — у жовтні минулого року Financial Times, посилаючись на джерела, знайомі з даними американської розвідки, заявила, що в Піднебесній випробували гіперзвукову ракету, здатну нести ядерний заряд. Китайська влада відкинула ці звинувачення: «Це була не ракета, це був космічний корабель. Це має велике значення для зниження вартості використання космічних апаратів», — заявив тоді представник Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь.

Американці не на жарт здивувалися військовому прогресу Китаю — на думку експертів, у разі польоту гіперзвукового снаряда через Антарктиду Китай може завдати удару по США з південного напрямку, який абсолютно не прикритий системами ПРО.

Здивувати може й Північна Корея — на початку 2022 року місцеві ЗМІ повідомляли про вже друге успішне випробування гіперзвукової ракети. Перший експериментальний пуск був здійснений восени 2021 року.

Розробка гіперзвукової протиракетної оборони

Робота над ПРО нового покоління у США активно триває вже кілька років саме через те, що сучасні системи не готові до протистояння з гіперзвуковими ракетами.

Є два паралельні проєкти — Glide Breaker, над яким працює Управління перспективних дослідницьких проєктів Міністерства оборони США (DARPA) та Glide Phase Interceptor, яким опікується Агентство протиракетної оборони США.

У травні цього року проєкт Glide Breaker, роботу над яким ведуть із 2018 року, увійшов у другу фазу. Над ним працюють компанії Northrop Grumman та Aerojet Rocketdyne, які створили свої прототипи «систем управління відхиленням та орієнтацією», що дозволяють винищувачу-перехоплювачу збивати гіперзвукові ракети.

DARPA розробило чотирирічну дорожню карту другого етапу. Наразі агентство планує провести аеродинамічні та льотні випробування для збору даних про внутрішньоатмосферні ефекти, які можуть уплинути на управління системою та її роботу проти гіперзвукових ракет.

Glide Phase Interceptor — ще один проєкт із захисту від гіперзвукових ракет, яким опікується Агентство протиракетної оборони Міністерства оборони США. У свій бюджетний запит на 2023 фінансовий рік, який розпочинається 1 жовтня, агентство заклало $225 млн.

Нещодавно агентство відібрало два прототипи компаній Northrop Grumman і Raytheon Missiles and Defense. Уже в лютому 2023 року вони мають представити свої прототипи гіперзвукових перехоплювачів.

Агентство планує створити багаторівневу систему захисту, яка об'єднає космічні датчики, наземні радари і різні системи військового озброєння в єдину мережу, яка ідентифікуватиме, відстежуватиме та знищуватиме гіперзвукові ракети.

Зараз у світі немає надійного захисту від надзвукових ракет — і це погана новина. Саму технологію загалом, напевно, ще не раз модернізуватимуть, оскільки зараз виготовлення таких ракет надзвичайно дороге. І це веде нас до хорошої новини — окрім того, що в США вже не перший рік працюють над новою системою ПРО, здатною перехоплювати гіперзвукові ракети, Росія, швидше за все, не зможе продовжувати програму виробництва подібного озброєння на кшталт систем Кинжал.

«Після того, як Захід запроваджує додаткові санкції проти сектора оборонної промисловості, Росія фактично позбавляється доступу до ключових елементів, які необхідні для модернізації та виробництва сучасного озброєння. Наразі можна сказати, що комплектувальних, сировини та необхідних елементів для того, щоб продовжувати такі програми, як із Кинжалом, з іншими подібними, гіперзвуковою зброєю тощо, Росія фактично позбавлена», — каже керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Росія намагалася встановити контакти з азійськими країнами, проте зараз навіть країни на кшталт Китаю чи Індії, які не засудили російське вторгнення в Україну, не готові допомагати РФ та підтримувати її оборонну промисловість.