Безпечне небо. Які засоби ППО є в України і які можуть з’явитися незабаром

«З такою системою над Києвом, Дніпром, Одесою можна буде створити досить міцні куполи протиповітряної оборони. Проблему крилатих ракет багато в чому буде вирішено. Ну, або можна буде відправити ці ракети на південь та схід, залишивши Росію без фронтової авіації — американські ракети всю її позбивають досить швидко», — писав журналіст і політичний оглядач НВ Іван Яковина.

Пересувний зенітно-ракетний комплекс NASAMS або Norwegian Advanced Surface to Air Missile System був розроблений норвезькою фірмою Kongsberg Defence&Aerospace разом з американським оборонним гігантом Raytheon.

Комплекс надійшов на озброєння Норвегії в 1994-му, і головне його завдання — знищення маневрувальних аеродинамічних цілей на малих і середніх висотах. Станом на сьогодні серед операторів цієї системи ППО є 12 країн, зокрема США, Норвегія, Іспанія, Фінляндія, Нідерланди, Литва й Австралія.

Одна батарея ЗРК NASAMS включає три вогневі взводи (дев’ять пускових установок з 54 ракетами), 12 пультів управління, три радіолокаційні станції, машину зв’язку й оптоелектронний комплекс наведення NTAS (Norwegian Tracking Adjunct System), використовуваний для пасивного наведення.

Американські ракети середньої дальності AIM-120 (AMRAAM) можуть уражати цілі, що пересуваються зі швидкістю до 1600 км/год, із відривом до 40 км. Проте ефективна дальність стрільби NASAMS становить біля 25 км на висоті від 300 метрів до 16 км, із заявленою ймовірністю ураження цілі у 85%.

NASAMS також використовує сучасні 3D-радари AN/MPQ-64 Sentinel, які стоять на озброєнні передових підрозділів ППО США. Ці радари дають можливість одночасно відстежувати до 72 ракет, і раніше вони надійшли на озброєння України.

Наявні засоби ППО України

До 2004 року у складі ЗСУ був окремий вид Військ протиповітряної оборони, після чого вони стали частиною Повітряних сил.

До складу української авіації ППО входять важкий винищувач-перехоплювач Су-27 і фронтовий розвідувальний літак Су-24, який використовують для повітряного спостереження та радіоелектронної боротьби.

Найпотужнішими у складі ППО України є основні вогневі засоби, які мають максимальну дальність дії.

ЗРК С-300

ЗСУ України використовує це сімейство радянських комплексів як основний засіб ППО.

До початку повномасштабної війни у лютому 2022-го на бойовому чергуванні перебувало кілька сотень установок С-300.

Навесні 2022-го Словаччина оголосила про передання Україні ще одного дивізіону С-300.

Ракети комплексів С-300, які мають українські ВПС, можуть знищувати аеродинамічні цілі на відстані до 150 км, а також балістичні цілі на відстані до 40 км.

ЗРК Бук-М1

Станом на 2016 рік Україна мала 72 таких комплекси, які почали експлуатувати в 1979-му.

Модифікація Бук-М1 може вражати винищувачі четвертого покоління з відривом до 35 км і крилаті ракети з відривом до 25 км.

При цьому, максимальна швидкість уражуваної цілі повинна становити до 800 м/с, а ймовірність знищення крилатої ракети становить не більше 60%.

Одночасно Бук-М1 може відстежувати до 18 цілей.

ЗРК Оса

За останні чотири місяці було зафіксовано успішні випадки застосування ЗСУ модернізованих комплексів Оса-АКМ із ракетами 9 М33М3.

Зона ураження цього ЗРК становить до 10 км, а висота — до 5 км.

Оса може знищувати цілі, які переміщуються по землі зі швидкістю до 500 м/с і повітрям зі швидкістю до 300 м/с.

ЗРК С-125 Печора

Старіший ЗРК малої дальності призначений для знищення ракет низько летючих і малорозмірних цілей, зокрема безпілотників і артилерійських снарядів.

Ураження таких цілей можна здійснити з відривом до 11 км і на висоті до 600 метрів.

Останні кілька років комплекси С-125 Печора проходили модернізацію в Україні.

Інші засоби ППО

Крім основних ЗРК, Україна також мала щонайменше 75 одиниць зенітних гарматно-ракетних комплексів і самохідних установок Тунгуска.

Цю зброю використовують як засіб вогневої підтримки, може вражати повітряні цілі на висоті до 3,5 км і на відстані до 8 км.

Досконалішим аналогом Тунгуски є німецький зенітний танк Гепард, який Бундестаг обіцяв передати Україні ще у квітні 2022-го. Гепард забезпечує прикриття сухопутних військ, ураження повітряних цілей із відривом від 100 м до 4 км і на висоті до 3 км. Максимальна швидкість повітряних цілей може досягати 350−400 м/с.

Німецька зенітна установка також може знищувати наземні (надводні) цілі на відстані до 4,5 км із місця, з короткої зупинки або в русі.

Існують також портативні комплекси ППО, зокрема західні переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, Starstreak і Містраль. А наприклад, український протитанковий ракетний комплекс Стугна-П продемонстрував свою ефективність у знищенні російських вертольотів.

25 червня колишній держсекретар США Майк Помпео також виступив за надання Україні американських танків Abrams і ЗРК Patriot.

Цей комплекс нового покоління має високу ймовірність ураження балістичних цілей на висоті до 15 км, що летять зі швидкістю до 1600 м/с.

Головна експлуатаційна особливість цього ЗРК — використання орбітальних супутників для обчислення координат і траєкторії ворожих цілей.