NV Преміум

Як Росія втратила Аляску 150 років тому і чому претендує на неї знову

Наукпоп

10 липня 2022, 07:02

Голова російської госдуми Володін натякнув, що Аляска є частиною Росії та РФ може її «повернути». Що не так із цим твердженням?

У квітні 2021 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підтвердив, що «політика Путіна спрямована на відновлення Російської імперії».

Рівно через рік, на тлі реакції Заходу на вторгнення РФ в Україну, російські чиновники всерйоз почали заявляти про «повернення» територій колишньої імперії.

Нещодавно провладний телеканал «Царград ТВ» опублікував статтю із заголовком «Країни Балтії та Україна поза законом. Росія має всі юридичні підстави, щоб забрати своє».

А глава держдуми РФ В’ячеслав Володін натякнув про належність Аляски до території Росії: «Америка нехай завжди пам’ятає: там є частина її території - Аляска. Ось коли вони починають намагатися розпоряджатися нашими ресурсами за кордоном, перш ніж це робити, подумають, що нам є теж що повертати».

Хоча під час її продажу 155 років тому Аляска перестала бути цікавою для колонізаторів з Камчатки.

Відкриття Аляски

Першими європейцями у сучасній історії, які відвідали Аляску, вважають дослідників із Російської імперії.

У серпні 1732 року у межах першої Камчатської експедиції до берегів Аляски прибув вітрильний дерев’яний морехідний бот Святий Гавриїл під керівництвом військового геодезиста Михайла Гвоздєва.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Проте, за даними Інформаційних центрів громадських земель Аляски, безпосередньо «відкриття» Аляски здійснила російська експедиція під керівництвом датського мореплавця Вітуса Берінга у 1741-му, коли той висадився неподалік сучасного острова Каяк.

Берінг був капітан-командором російського флоту, і пізніше на його честь назвали протоку між Камчаткою та Аляскою, яка сьогодні поділяє Азію та Північну Америку, а також є місцем зустрічі Північного Льодовитого та Тихого океанів.

Російсько-американська компанія

В енциклопедії Britannica вказано, що причиною подальшого дослідження Аляски і початку широкої торгівлі між Європою, Азією та північноамериканським узбережжям стала велика кількість хутра арктичних тварин, які відправили назад до Російської імперії під час перших експедицій.

Зокрема, цінність представляло хутро калана або морської видри — хижого ссавця, який сьогодні належить до видів, що вимирають, згідно з класифікацією Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів.

Перше європейське поселення у Алясці було засноване росіянами у 1784-му у бухті Трьох Святителів поблизу сучасного американського міста Кадьяк із населенням близько 5,5 тис. осіб.

До кінця XVIII століття у цьому регіоні закріпилися дві великі купецькі компанії Російської імперії - Шеліхова-Голікова та Лебедєва-Ласточкіна. Російські купці вбивали місцевий корінний народ унанганців і використовували його для полювання на морських котиків. Частина унанганців також померла від хвороб, принесених росіянами.

В 1799 за дорученням імператора Павла I була організована Російсько-Американська компанія, і столицею Аляски у цей час був Кадьяк. Через сім років столицю перенесли до міста Сітка, яке до 1867-го називалося Ново-Архангельськ.

У межах російсько-тлінкітської війни колоністи з Російської імперії разом із чугачі та якутами повністю знищили місцевих індіанців-тлінкітів у боротьбі за контроль над островом Сітка.

Контроль над Аляською дозволив Російсько-Американській компанії конкурувати з торговцями хутром із США та Великої Британії. у 1824-му сторони уклали договір, який регулював межі та правила торгівлі.

Продаж Аляски

Відмова від прав на Аляску на користь США була ініціативою тодішнього імператора Олександра ІІ. Один із останніх російських самодержців побоювався, що Британська імперія зможе легко захопити Аляску після того, як Російська імперія програла англійцям у Кримській війні.

Крім цього, росіянам були потрібні гроші для боротьби з економічною кризою, придушення збільшеної кількості соціальних протестів та захисту себе у майбутньому. До середини XIX століття також значно скоротилася популяція каланів, і Російсько-Американська компанія втратила більшу частину прибутку від торгівлі хутром.

Аляска стала нерентабельним та небезпечним регіоном для Російської імперії, і у 1859-му росіяни запропонували британцям та американцям купити її. Прем'єр-міністр Великої Британії відразу відкинув цю пропозицію, а держсекретар США Вільям Генрі Сьюард розпочав переговори про купівлю Аляски лише у березні 1867 року, через два роки після перемоги уряду Авраама Лінкольна у Громадянській війні.

30 березня 1867-го було підписано договір про купівлю Аляски американською стороною за ціною у два центи за акр. Загальна вартість операції склала приблизно $7,2 млн або близько $125 млн на сьогоднішній день.

«У російську епоху панував патерналістський контроль [над Аляською — ред.], але мета Росії полягала не у тому, щоб радикально змінити життя, а у тому, щоб використовувати людей для економічних цілей. В американців це супроводжувалося значно сильнішою вестернізацією», — заявляв професор досліджень корінних народів США Дартмутського коледжу в Нью-Гемпширі Сергій А. Кан.

Через вісім років після продажу Аляски Олександр II також підписав договір про передачу всіх Курильських островів на користь Японії у обмін на Сахалін. У 1896-му на притоці Бонанза-Крік, що впадає в річку Клондайк, в Алясці знайшли золото, що стало початком нової золотої лихоманки.

Аляска сьогодні

У 1959-му Аляска та Гаваї стали останніми штатами, які приєднали до США. Останні 50 років у Алясці активно видобувають природні ресурси, враховуючи нафту, газу, вугілля, мідь, залізо, золото, цинк тощо.

У регіоні також розвинені рибальство оленярство, лісозаготівля, мисливська справа та туризм. У штаті Аляска є 237 місцевих та два міжнародні аеропорти, дев’ять військових баз, враховуючи бази ВПС, загальновійськові армії та берегову охорону.

Газонафтове родовище поблизу поселення Прадхо-Бей у Алясці є одним із найбільших у світі, після Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції та нафтогазоносного басейну Перської затоки.

Населення Аляски станом на 2020 рік оцінюють приблизно у 730 тис. осіб.

Претензії РФ

За словами канадського історика і професор Оксфордського університету Маргарет Макміллан, історія США на думку Путіна починається у 1800-х, коли російські дослідники відкрили перші факторії на західному узбережжі Америки.

«У 1867 році Росія продала Америці Аляску, свою тодішню колонію. Американці про це практично забули, але російські націоналісти пам’ятають і досі нарікають на те, що їх обдурили», — пише історик.

Після заяви Володіна, губернатор Аляски республіканець Майк Данліві висміяв ідею «повернення» і написав у Twitter: «Нехай щастить російським політикам, які вірять, що можуть повернути Аляску».

У березні 2022-го влада США заявила про зміцнення своїх позицій на півночі і провела масштабні навчання в Арктиці. Зокрема, Пентагон перекинув до Аляски десятки винищувачів F-35, а також заявив про відновлення навичок роботи військових у холодну погоду.

За даними The New York Times, Аляска є одним із найбільш мілітаризованих штатів США, де проходять службу понад 20 тис. військовослужбовців.

У березні 2022-го Данліві також писав, що «сотні тисяч озброєних жителів Аляски та військових» готові стати на захист штату, якщо виникне така необхідність.

На момент вторгнення РФ в Україну у лютому 2022-го влада штату Аляска мала близько $200 млн, пов’язаних з Росією, враховуючи різні фонди та інвестиційні рахунки.

Попри те, що російські деякі російські політологи, пропагандисти та політики закликають визнати недійсним договір про продаж Аляски, станом на зараз Кремль не має жодних територіальних претензій до США

Інші новини

Всі новини