Будівництво в невагомості. Німецько-польський супутник Replicator 2 надрукував конструкцію з пластику просто на орбіті

Про це повідомляє TechCrunch.

Керівники Orbital Matter називають це першим подібним результатом для апарата, що перебуває у вільному польоті. Досі друк в умовах мікрогравітації здійснювався лише в герметичних модулях МКС.

Супутник було запущено влітку в межах місії SpaceX. Чотири принтери на його борту формують жорсткі циліндричні балки з витків смоли, що твердне під дією ультрафіолету. Два з цих пристроїв мали розгорнути гнучку сонячну панель. Через аномалію один із них вийшов з ладу, проте надрукована балка все ж успішно впоралася із завданням.

«Саме тому ми встановили так багато принтерів на один супутник. Ми вирішили вчитися на орбіті й адаптувати програмне забезпечення за потреби, замість того щоб витрачати роки на перевірку кожного варіанту на Землі», — розповів технічний директор Orbital Matter Роберт Ігнатишин.

Довжину балки обмежує запас смоли, тому інженери вважають реальними штанги завдовжки 100 метрів. Для порівняння: довжина панелей Starlink V2 становить 20 метрів.

Технологія розрахована на майбутні супутники, зокрема на орбітальні центри обробки даних. Для вироблення більшої кількості енергії та відведення тепла вони мають бути великими, але водночас повинні вміщуватися під обтічник ракети. Наразі великі панелі та дзеркала телескопів розгортають на орбіті зі складеного стану.

Компанію Orbital Matter було засновано у 2022 році. Вона залучила 3 млн доларів посівних інвестицій і співпрацює з Європейським космічним агентством та компанією Thales Alenia, спільно з якою розробляла Replicator 2.

На 2028 рік Orbital Matter планує місію з більшим принтером і сонячною панеллю потужністю 5 кВт. До 2030 року — понад 100 кВт на крило.