Вчені з’ясували, чому дехто з людей чує голоси мертвих. Ні, це не зовсім шизофренія
Наукпоп18 січня 2021, 21:11
Інтерес до спіритизму не вщухає ось уже багато століть.
Загалом наука більше схиляється до того, щоб пояснювати всілякі «надприродні» досліди виключно психічними відхиленнями. Однак дехто з науковців вважає, що тут є поле для вивчення.
Згідно з новим дослідженням, дехто з людей може бути схильним до того, щоб відчувати переживання такого типу, оскільки з ними траплялися незвичайні події, зокрема й галюцинації в дитинстві.
Найчастіше такі явища супроводжують ментальні захворювання, наприклад, шизофренію, зазначають дослідники.
Але не все так просто.
Є певні психологічні особливості, які вирізняють людей, схильних до спіритичних переживань. І це не тільки забобони.
Що з’ясували вчені?
Ясновидіння, як і яснослухання (дещо менш поширений термін) описують явища, коли люди бачать або чують щось, без зовнішніх стимулів. Іншими словами, бачать і чують щось таке, чого не бачать і не чують інші люди. Найчастіше люди приписують те, що бачать і чують, мертвим людям або потойбічному світові.
Ці події часто-густо стають об'єктами вивчення для антропологів, які досліджують релігійні і духовні переживання людей. Медики ж вивчають ці явища з метою краще з’ясувати природу патологічних галюциногенних дослідів.
Досі невідомо, чому деякі люди вважають такі події позитивними і знаходять в них спіритичний початок. Інші ж відчувають депресію і зрештою отримують діагноз від психіатра.
Чому так виходить?
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
«Ті, хто бачить спіритичний початок, найчастіше починають переживати такі події в ранньому віці і нерідко здатні їх контролювати», — пояснює Пітер Мозлі, психолог з Нортумбрійського університету (Англія), провідний автор дослідження. Його результати були опубліковані в авторитетному виданні Mental Health, Religion and Culture.
Розуміння того, як розвиваються в людях ці здібності, є вкрай важливими для того, щоб з’ясувати, як це відбувається за негативного сценарію, пояснюють автори роботи.
Мозлі і його колега Адам Пауелл з Дурхемского університету запросили для участі в дослідженні 65 медіумів з Британської спіритичної спільноти. Всі медіуми заявляли про свої здібності до яснослухання.
44% з них стверджували, що чують «голоси» щодня. Більшість з них стверджували, що чують голоси тільки в своїй голові. Але 31% заявляли, що ці голоси були ззовні.
Також вчені найняли 143 пересічних громадян через соціальні мережі. Ці люди заявляли, що (як правило) не чують таємничих голосів, наприклад, від мертвих людей.
Таким чином дослідники збиралися з’ясувати, що відрізняє медіумів від пересічних людей.
Результати дослідження виявилися несподіваними.
Аналізуючи психологічні профілі медіумів, вчені з’ясували, що в порівнянні з пересічними людьми вони в середньому характеризуються сильнішою вірою в паранормальні явища і набагато менше збентежені тим, як на них реагує оточення.
Також медіуми найчастіше отримували свій перший досвід «голосів» у ранньому віці, в середньому десь до 21 року, а також відрізняються високим рівнем абсорбції.
Цим терміном у психології визначають здатність до переживання особливих станів свідомості, як-от гіпноз, галюцинації, медитація. Для більшості пересічних людей абсорбція виявляється лише в неприборканій фантазії.
Щодо представників звичайного населення, які брали участь у дослідженні, то тут вчені також простежили зв’язок між високим рівнем абсорбції і вірою в паранормальні явища. Але при цьому у піддослідних не простежується схильність до галюцинацій, або вона була вельми слабко вираженою.
Так чому дехто чує голоси мертвих?
На думку авторів дослідження, отримані результати дозволяють стверджувати, що досвід з «голосами мертвих» з високою часткою ймовірності не є наслідком тиску однолітків, соціального контексту або надмірно високої сугестивності.
Дехто сприймає спіритизм просто через те, що він відмінно поєднується з їхнім життєвим досвідом і визначає для них щось особисте.
За словами Пауелла, результати дослідження показують, що для медіумів основи спіритизму мають сенс через переживання в дитинстві і надалі частих слухових явищ у міру практикування спіритизму в дорослому житті.
Водночас важливо те, що ці досліди можуть виникати з виявлених у себе в дитинстві здібностей, а не з простої віри в те, що за бажання можна контактувати з мертвими, зазначає Павелл.