Українців просять не публікувати у соцмережах відео і фото пересування українських військ та військової техніки. І ось чому

Пізно увечері 20 березня російські окупанти обстріляли Подільський район Києва. Ракета влучила в торговий центр Retroville. Внаслідок обстрілу загинуло четверо людей, одна людина зазнала травм; згоріло кілька будинків і, власне, торговий центр.

Учора співробітники Служби безпеки України затримали чоловіка, який опублікував у TikTok ролики, на яких видно, що біля торгового центру була військова техніка української армії. Імовірно, це відео могло стати причиною того, що окупанти вирішили спрямувати ракету саме на це місце.

18 березня Роксолана Яворська, речниця управління СБУ у Львівській області, заявила, що російська розвідка отримує 90% інформації від українців із соціальних мереж. «Ваша гарна картинка на фоні з локацією наших військових частин, блокпостів, стратегічних об'єктів територіальної оборони — це все статистична інформація для ворога», — зазначила вона.

В умовах воєнного часу інформацію про ситуацію в країні можуть повідомляти президент України, штаб ЗСУ, Міноборони, правоохоронні органи та обласні військові адміністрації. Політики, активісти, журналісти та всі інші повинні спочатку погодити її з вищезазначеними органами, а не публікувати інформацію, фотографії та відео в соцмережах, намагаючись гнатися за сенсаціями та репостами.

Як російська розвідка моніторить український сегмент соцмереж для коригування?

Нещодавно ми розповідали про OSINT-спільноту, яка за допомогою відкритих даних дає можливість світові стежити за війною в Україні буквально у прямому ефірі. Це і супутникові дані, і онлайн-оновлення різних карт, фотографії та відео в соцмережах — загалом, інформації для тих, хто знає, де шукати, море.

Ось одна з карт, які показують пересування військ, розбиту техніку, місця, де відбувалися бої та удари по військовій і цивільній інфраструктурі.

Кожна з цих точок — це посилання на фото чи відео в соцмережах та опис, що саме сталося, чи то розгром логістичної колони росіян, пересування артилерії чи обстріляна окупантами лікарня.

Буквально будь-яке повідомлення, яке ви публікуєте, може потрапити в один із тисячі ботів різних OSINT-угруповань, що моніторять соцмережі у пошуках контенту.

Система Echosec, яка працює картою, що представлена вище, вивчає та підтягує інформацію, яку публікують акаунти та сторінки з великою кількістю підписників.

Однак важливо розуміти, що Echosec — це лише одна з величезної кількості компаній, яка пропонує свої послуги OSINT.

В інтернеті є безліч доступних інструментів, які використовує OSINT-спільнота. Наприклад, використовуючи послуги Nmap і Recon-ng можна буквально «пробити через IP». Інші сервіси допомагають користувачам визначати геолокацію зображень та відео.

Важко уявити, як швидко все змінилося за кілька днів. Все почалося з однієї веб-камери на кордоні з Кримом. Ніколи не забуду 23 лютого 2022 року [23 — у США, 24 — в Україні — прим. НВ].

Наприклад, на сайті Oryx ведуть облік усієї підбитої техніки під час війни в Україні. Кожна цифра верифікується знімком або скріншотом з відео: наприклад, на момент написання цієї колонки Росія втратила 1705 різних машин (з них знищено 825, пошкоджено 32, покинуто 221, захоплено 627); Україна — 501 (знищено 185, пошкоджено 10, кинуто 37, захоплено 269).

Різні роботи можуть діяти за різними алгоритмами. І у різних інтересах. Деякі з них належать популярним OSINT-дослідникам, а якісь — працюють на користь російської розвідки.

Навряд чи російські диверсанти сидітимуть у чатах і вручну моніторити повідомлення про пересування техніки. Однак це не означає, що після вибуху потрібно одразу ж бігти в чат свого дому та писати «бачили, як вибухнуло неподалік станції?» або питати, чи бачив хтось танк ЗСУ, який щойно проїхав біля Броварів.

Замість людей моніторингом займатимуться різні боти, які впораються із цим завданням набагато ефективніше.

Кожен із них працює за своїми алгоритмами: один може збирати пости з певної локації; інший вивчатиме пости у певних Telegram-чатах; третій пройдеться в коментарях під недавно опублікованими фотографіями в Instagram у пошуку певних ключових слів; четвертий пройдеться опублікованим відео в TikTok з Києва за останні 30 хвилин і збере ті з них, які підходять для подальшого аналізу ситуації — наприклад, на яких зафіксовано вибух або переміщення техніки.

Саме тому будь-яка публікація про пересування української військової техніки шкодить нашій обороноздатності. Не публікуйте цю інформацію.