Наукпоп

19 березня, 18:31

Ексклюзив НВ

Марна броня. Чому на баштах російських танків встановлюють клітки?

На башти багатьох російських танків, які беруть участь у війні проти України, встановлено каркаси, що схожі на клітки або «парасольки». Навіщо вони потрібні та чи справді ефективні? (Спойлер — не особливо).

Завдяки великій кількості відкритих даних, як-от супутникові фотографії, а також популярності соцмереж весь світ може стежити за війною буквально в прямому ефірі.

Нещодавно ми писали про OSINT-спільноту, яка відшукує всю доступну інформацію, що дає можливість відслідковувати переміщення військ, а також верифікувати бої на певних ділянках і втрати сторін.

На дедалі більшій кількості відео та фотографій аналітики помічають наявність на баштах танків каркасів. Навіщо вони взагалі потрібні? НВ вибрало найголовніше із нещодавнього матеріалу видання The Economist про новий вид захисту танків.

Установка подібної так званої решітчастої броні на російські танки розпочалася у 2016 році. У разі правильного використання вона може забезпечити додатковий захист від протитанкової зброї, проте у випадку з російською армією все традиційно пішло не так, як має бути, вкотре продемонструвавши неадекватність підготовки РФ до війни.

Стейн Мітзер, аналітик із Амстердаму, вивчив сотні фотографій зі знищеною технікою росіян. На його думку, каркаси, встановлені на російські танки, не тільки не забезпечують захист, а й збільшують вагу, полегшуючи виявленість і знижуючи швидкість танків, створюючи при цьому екіпажі хибне почуття безпеки. Деякі західні експерти вже назвали ці клітки «бронею емоційної підтримки».

Однією з основних загроз для бронетехніки є кумулятивне (осколково-фугасне) озброєння. Найвідомішим прикладом такого озброєння є протитанковий гранатомет РПГ-7. Коли їхня вибухівка детонує, вона розриває металеву обшивку вузьким високошвидкісним струменем, здатним пробити 30-сантиметрову сталеву пластину.

Проте РПГ-7 є далеко не найсильнішою зброєю у своїй категорії, адже українська армія має Javelin, NLAW і боєголовки MAM-L, які встановлюють на Байрактарі. Для захисту від таких снарядів використовується динамічний захист — у разі влучання в неї вибухова речовина, укладена всередині цього каркаса, вибухає і руйнує боєголовку, перш ніж та досягне своєї цілі.

Обійти цей захист також реально — для цього використовуються так звані тандемні боєголовки, в яких невеликий заряд прекурсора приводить у дію вибухову речовину броні до того, як детонує основна боєголовка.

Решітчаста броня, яку використовують росіяни, — легший і дешевший варіант такого захисного пристрою. Військові називають такий захист статичною бронею, адже навіть у разі правильного використання вона забезпечує 50% захист — умовно «або влучив або не влучив».

Вирішальне значення має відстань між планками каркасу. Якщо ракета влучить у планку, це навряд чи допоможе техніці — снаряд вибухне, а танк матиме критичні пошкодження. У такому разі єдиний варіант захисту спрацює тільки якщо боєголовка застрягне між прутами і отримає достатньо пошкоджень, щоб сигнал від встановленого в носі підривника не досяг детонатора.

Що робить такий захист російських танків досить безглуздим? Річ у тім, що решітчаста броня працює тільки проти боєприпасів з носовим підривником, які не використовуються в Javelin, NLAW і MAM-L. Українська армія ще в грудні проводила навчання і тестувала Javelin на машині, яка була захищена такою бронею — як і очікувалося, ціль було знищено без жодних проблем.

Єдиний варіант, у якому ця броня теоретично може допомогти росіянам — міське середовище, в якому піхота може активно використовувати РПГ-7. Однак поки що російська техніка практично не брала участі в міських боях.

Патрік Бенхам-Кроссуелл, колишній офіцер-танкіст британської армії та автор книги «Небезпечний світ Томмі Аткінса: введення в наземну війну» зазначає, що такі каркаси ще більше обмежують російські танки, адже через них неможливо вести вогонь із кулемета, встановленого зверху башти. Це полегшує роботу української армії, адже солдати можуть підходити до танка на близькі відстані та знищувати його практично без перешкод.

Бенхам-Кроссуелл зазначає, що багато експертів, які називають ці каркаси «бронею емоційної підтримки», насправді мають рацію — цілком можливо, цей захист дійсно встановлений лише для того, щоб створити у російських солдатів хибне враження безпеки.

Другие новости

Всі новини