Старий-добрий павук. Огляд відеогри Marvel’s Spider-Man Miles Morales
Ігри23 листопада 2020, 19:03
M arvel's Spider-Man 2018 року стала чи не взірцевим супергеройським екшеном і вже із релізом забезпечила собі армію шанувальників. Тому не дивно, що анонс Marvel's Spider-Man Miles Morales багато хто зустрів із великим ентузіазмом.
Новий проєкт Insomniac Games являє собою самостійне доповнення до попередньої гри студії та пропонує користувачам спробувати себе в ролі Майлза Моралеса — іншого Людини-павука з Нью-Йорка.
Можливість виглядає привабливою, але тут постає логічне запитання: наскільки якісною вийшла добавка?
Чи дотягує вона до високого рівня Marvel's Spider-Man — або ж її соромно називати самостійним твором?
НВ відповідає на ці та інші питання про нову відеогру.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Із місця в галоп
Нью-Йорк, переддень Різдва. Усі жителі готуються до свят, а Пітер Паркер і Майлз Моралес виконують свої супергеройські обов'язки. Вони супроводжували конвой, який перевозив велику кількість злочинців, включно з Носорогом.
Транспортування, природно, пішло не за планом. Через прикру помилку Майлза лиходії вирвалися на свободу, а Носоріг, наділений величезною фізичною силою, тут же вирішив поквитатися з павуками.
Переслідування й бійка з цим антагоністом є основою динамічного та вкрай бадьорого вступу в Marvel's Spider-Man Miles Morales. Проєкт миттєво захоплює гравця й задає правильний тон на подальше проходження, за що заслуговує окремої похвали.
Після шикарно поставленої бійки з Носорогом Пітер Паркер повідомляє Майлзу важливу новину: він їде з Мері Джейн за кордон. Дівчині знадобився фотограф і помічник, так що в Нью-Йорку на два тижні залишається тільки один Людина-павук. Тому далі при згадці супергероя я буду мати на увазі саме Майлза Моралеса.
Темношкірий 17-річний хлопець ще навіть не встиг до ладу розібратися з усіма своїми навичками, а вже постав на сторожі мегаполісу. Щоправда, події гри, включно з основним конфліктом, розгортаються лише в одному районі Нью-Йорка, так що молодому супергероєві, по суті, пощастило.
Супергерої під соусом дорослішання
Тільки-но Пітер поїхав, у Майлза почалися серйозні проблеми. У його рідному Гарлемі дозрів конфлікт між енергетичною компанією «Роксон» і злочинцями з організації «Підпілля». Перша має величезну владу в районі і зносить старі будівлі заради власної вигоди.
А її новим проєктом стали генератори, що працюють на нуформі. Цєїю нестабільною й небезпечною речовиною хочуть заволодіти лиходії з «Підпілля». Тим часом третьою стороною конфлікту виступає мама Майлза, Ріо Моралес. Вона, будучи політиком, чинить супротив діяльності «Роксона» і влаштовує мітинги за участю мирного населення.
Головний герой опинився в центрі цього протистояння. Людині-павуку доводиться дуже несолодко, адже в конфлікті беруть участь близькі йому люди. А паралельно хлопець пізнає, як це — бути справжнім супергероєм і нести на своїх плечах величезну відповідальність.
Майлзові доводиться шукати компроміс між обов'язками перед містом і дружніми відносинами. Крім того, головний герой усе ще не оговтався після втрати батька, а про його павукові здібностях знає тільки кращий друг Ганке.
Цей персонаж, до речі, вийшов досить кумедним і доречно виглядає в антуражі гри. Ось тільки хорошим порадником його не назвеш, так що протягом майже всієї розповіді головного героя терзають різні сумніви.
Драма, закладена в сюжет, вийшла хоч і простою, але зрозумілою. У супергеройському сеттингу вона прекрасно працює, і при проходженні дійсно вдається перейнятися проблемами й переживаннями персонажів. Шкода тільки, що основні ходи в історії аж занадто передбачувані.
Досвідчені геймери зможуть передчасно розгадати мотиви героїв та їхні подальші дії. Але, як не дивно, розповідь від цього не стає менш цікавою. Такий ефект досягнуто завдяки легкій подачі, близьким для звичайних людей проблемам персонажів і взаємин між ними.
Дивитися за тим, як герої розвиваються та змінюють свої погляди на речі заради близьких людей, — одне задоволення. Плюс до всього дійові особи в Marvel's Spider-Man Miles Morales непогано прописані, через що до них легко прив'язуєшся.
Серед мінусів сюжету я б виділив тільки слабку участь мами Майлза в основному конфлікті. У другій половині оповідання її відсунули на задній план, хоча задум із тристороннім протистоянням виглядав цікаво. Якби сценаристи продовжили розвивати цей напрямок, то можна було ще сильніше підкреслити метання Майлза між супергеройськими справами й допомогою близьким.
І якщо вже згадали мінуси, то скажемо про затягнутості деяких основних завдань. Це майже не впливає на сприйняття, але окремі місії можна легко скоротити на хвилин п'ятнадцять, щоб відчуття від пригоди стало б іще більш насиченим і концентрованим. В іншому прискіпатися до постановки доручень не випадає: виконані вони шикарно.
Гра грамотно поєднує напружені етапи з бійками, постановочні моменти, стелс і головоломки. Останні вийшли досить простенькими і зазвичай зводяться до пошуку потрібних предметів і взаємодії з ними. Але наявність загадок створює відчуття різноманітності, а це добре для будь-якої інтерактивної розваги.
Над дахом будинку твого
Як уже зазначав вище, дії Marvel's Spider-Man Miles Morales розгортаються в Гарлемі. Цей район відтворений у грі з великою ретельністю. Користувач може годинами уважно його досліджувати на предмет різноманітних деталей і відсилань, яких у проєкті чимало.
Світ у свіжому творінні Insomniac повністю безшовний, а завантаження є тільки під час швидких переходів. Локації, де розгортаються завдання, шикарно опрацьовані, особливо це стосується вертикальності. Переміщатися ними настільки просто, що в середині гри вже робиш це інтуїтивно.
Система пересування перекочувала в Marvel's Spider-Man Miles Morales з Marvel's Spider-Man 2018 року й залишилася такою ж легкою для опанування. Головний герой чіпляється павутиною майже за будь-який об'єкт оточення, може розгойдуватися та здійснювати невеликий ривок вперед. Він також здатен підтягуватися до точки й відштовхуватися при зіткненні з поверхнею, щоб зробити потужний стрибок і набрати швидкості.
Під час польоту Майлз може виконувати будь-які акробатичні трюки, за що нараховується трохи досвіду. А єдиним нововведенням у системі пересування стали унікальні здібності протагоніста, яких не було у Пітера Паркера. Вони дозволяють зробити швидкісний ривок на велику дистанцію та швидко злітати в повітря.
Завдяки високій тактильності системи пересування і пов'язаним із цим приємним відчуттям, у Marvel's Spider-Man Miles Morales зовсім не хочеться використовувати швидкі переміщення. Тим більше, що під час подорожей світом постійно наштовхуєшся на якісь активності.
Кожен вид додаткових завдань у проєкті має зв'язок із сюжетом і відкривається після проходження конкретного етапу гри. Це дуже сприяє зануренню у віртуальний світ. А ось із самими активностями є певні проблеми. Найцікавіша з них — події, які являють собою невеликі завдання від місцевих жителів. Вони мають помірно цікаві сценарії та пропонують різнопланові заняття.
То за голубами потрібно ганятися, то номери вантажівок фотографувати, то розв'язувати головоломку з генераторами на даху хмарочоса. Пограбування, про які Пітеру повідомляють через спеціальний додаток Людини-павука, реалізовані вже гірше, але все ще прийнятно. Ці доручення зазвичай зводяться до переслідування злочинців і битв.
Однак є й такі пограбування, які випадковим чином генеруються на карті. Всі вони однотипні та швидко набридають, так що сміливо їх ігноруйте.
Майстер на всі руки
До числа інших активностей потрапляють стандартне збиральництво й не менш стандартна зачистка аванпостів. Із цього списку мені сподобався лише пошук звуків для бітів Майлза, виконаний у вигляді невеликих загадок. Гравець повинен в обмеженій області налаштовуватися на точки і слухати оточення, щоб відшукати потрібне звучання.
Окремо слід відзначити павукові тренування, які Пітер підготував для свого молодшого протеже. За їх проходження відкриваються спеціальні навички — по три бойових, акробатичних і пов'язаних із непомітністю. Однак це лише додаткові таланти, а основне прокачування реалізоване досить стандартно.
За участь у будь-яких активностях накопичується досвід, підвищується рівень, і павучок отримує надбавки до характеристик й один бал здібностей. Його можна витратити на придбання пасивних й активних умінь у трьох відгалудженнях — бої, біонавички і непомітність. Завдяки прокачуванню бойова система та стелс прогресують, хоча кардинально вони не зміняться, навіть якщо набути всіх можливостей.
Розвиток здебільшого доповнює базові геймплейні механіки та краще розкриває їх. Власне, для екшену у відкритому світі це цілком робочий варіант. Гравець спочатку прокачує, на його думку, найкорисніші навички, а потім уже береться за інші.
Але якщо говорити в цілому, то для проходження Marvel's Spider-Man Miles Morales важливо придбати три або чотири здібності із загального списку. Решта лише спростять проходження, але й без них дістатися до фіналу цілком реально.
Ще один елемент прокачування — костюми протагоніста й модифікації. При проходженні користувач буде поступово відкривати доступ до нових супергеройських вдягачок. Однак вдягнути їх можна тільки після покупки за спеціальні ресурси, які видаються за участь у подіях і заховані в контейнерах по світу.
Ці ж матеріали витрачають на придбання модифікацій візора й костюму. Перші впливають на збір інформації, стелс і захист, а другі здебільшого корисні в боях. Усього можна екіпірувати чотири модифікації — по дві в кожному розділі.
Крутіше за будь-якого каратиста
Багато про що поговорили, а найважливішу частину Marvel's Spider-Man Miles Morales залишили за бортом. Такою, звичайно ж, є битви з різномасними ворогами. Бойову систему в супергеройських екшенах Insomniac звинувачують і запозиченнях із серії Batman: Arkham.
Але я б не сказав, що розробники нахабно її скопіювали — скоріше, просто надихалися франшизою Rocksteady Studios. Фундамент битв у Marvel's Spider-Man Miles Morales дійсно відсилає до пригод Бетмена. Гравець може завдавати серії легких ударів, підтягуватися на павутині до ворога й ухилятися.
Коли противники готуються напасти, над головою протагоніста з'являється сигнал павукового чуття. Якщо ухилитися від атаки, потрапивши в спеціальний таймінг, то головний герой виконає ідеальне ухилення. Однак на цьому схожість із Batman: Arkham закінчується, і зараз я це доведу.
До списку прийомів Майлза Моралеса входить підкидання ворога в повітря, де його можна лупцювати, удари з розгойдуванням на павутині, жбурляння навколишніми предметами й самими недругами, поки ті приголомшені, роззброєння супротивників і добивання після серії ударів. За успішні атаки й ухиляння павучок накопичує біоенергію, яку можна витрачати на відновлення здоров'я або спеціальні прийоми.
Останні завдають особливої шкоди й накладають дебаф, через який суперники залишаються вразливішими протягом декількох секунд. Тут іще можна присікуватися до добивання й серій ударів, які були і в Batman: Arkham, але все це не має значення з однієї простої причини — зовсім інший темп.
У творіннях Rocksteady бої були видовищними, але повільними та спокійними. Такий ритм дозволяв відчути перевагу Бетмена над ворогами і встигнути помилуватися розмаїттям анімацій ударів. Атаки головного героя в Batman: Arkham сприймалися важкими й потужними.
У Marvel's Spider-Man Miles Morales все з точністю до навпаки. Вороги спритні, а динаміка битв украй висока. Потрібно постійно комбінувати різні прийоми і встигати дивитися за ситуацією на полі битви. Плюс до всього важливо розуміти, чи варто витрачати біошкалу на спеціальні удари, чи приберегти її для лікування.
У результаті вимальовується зовсім інший темп бійок, який анітрохи не шкодить видовищності. Кожна сутичка в грі — це полігон для експериментів і перевірки спритності користувача. При проходженні я нерідко входив у стан потоку, коли максимально зосереджувався на цілях і з льоту визначав стратегію ведення бійки.
А останнім елементом бойової системи служать гаджети — ежектори для стрільби павутиною, гравітаційні колодязі і виклик голограми. Вони мають обмежену кількість зарядів, тому застосовувати їх потрібно в комбінації з іншими здібностями.
Павуки працюють безшумно
Один із пристроїв, електрошокові міни, задіяний і під час стелса. І якраз він уже реалізований майже в точності, як у Batman: Arkham. Чи погано це? Так ось відразу й не скажеш. З одного боку, така іменита студія, як Insomniac, повинна радувати свіжими ідеями, а з іншого, потайне проходження реалізовано дуже непогано.
Людина-павук може сканувати територію й відзначати цілі, щоб бачити, коли можна безпечно усунути противника. А оскільки вони іноді ходять групами, рішення дуже корисне. Гравець також може атакувати з уступу та вбивати ворога один ударом або ж хапати його за допомогою павутини, обмотувати й чіпляти до навколишніх предметів.
Майлз іще здатний ставати невидимим на якийсь час, поки не вичерпається шкала камуфляжу. Поліпшити все, що пов'язано з цим аспектом, можна за допомогою прокачування. Ну і взаємодія із предметами оточення для усунення ворогів теж радує. Багатьом, напевно, сподобається приманювати недругів в одну точку, а потім вивертати на них будівельні риштування або великий вентилятор.
Єдине, що заважає насолоджуватися стелсом — поганий штучний інтелект. Вороги можуть упертися в стінку й тупцювати на місці, а ще вони слабо реагують на зникнення своїх соратників. У цьому аспекті Marvel's Spider-Man Miles Morales програє Batman: Arkham.
Гарно й відшліфовано
Кілька слів скажемо і про графіку зі звуком. Виглядає проєкт просто приголомшливо завдяки ретельній деталізації та грамотно налаштованому освітленню. Навіть на звичайній PlayStation 4 картинка гріє душу й викликає бажання постійно робити скріншоти.
Саундтрек у проєкті «на любителя», але пдо загальної супергеройської атмосфери він чудово пасує. До технічного виконання теж жодних претензій. Багів і помилок я не помітив, а за швидкі завантаження моє окрема подяка майстрам із Insomniac.