Розмір має значення. Астрономи знайшли найбільшу галактику з будь-коли виявлених

Проте кілька днів тому астрономи з Лейденського Університету оголосили про те, що вони знайшли найбільшу галактику з усіх, що й досі траплялися вченим під час вивчення космосу — її розмір перевищує розмір Чумацького Шляху більш ніж у 160 разів.

Нове відкриття допоможе вченим краще зрозуміти, як формуються такі величезні галактики, що призводить до такого розростання, а також загальну еволюцію космічного простору та порожнеч. Дослідження вчених прийнято до публікації в журналі Astronomy & Astrophysics, а зараз доступне на сервісі препринтів arXiv.

Найбільша з виявлених галактик дістала ім'я Алкіоней на честь гіганта з давньогрецької міфології. Це старший із гігантів, який намагався вбити Геракла, скинувши на нього скелю, проте поступився йому в бою.

Алкіоней розташований приблизно на відстані 3 млрд світлових років від Землі. Це гігантська радіогалактика, довжина якої в діаметрі становить 16,3 млн світлових років (діаметр Чумацького Шляху — трохи більше ніж 105 тис. світлових років), а загальний розмір добирається до 5 мегапарсеків (загальний розмір нашої галактики — близько 30 кілопарсеків).

Гігантські радіогалактики є окремою загадкою для астрономів. В їх основі — галактика-господар, що становить собою велике скупчення зірок, які обертаються навколо надмасивної чорної діри. З серця галактики вириваються величезні релятивістські струмені, що складаються з надгарячої плазми, та дві радіолопаті. Саме вони й створюють потужне радіовипромінювання, яке вчені можуть спостерігати за допомогою телескопів.

Ці «лопаті» і джети з’являються внаслідок активності надмасивної чорної дірки, розташованої прямо в галактичному центрі. Різний матеріал — космічний пил, газ, плазма, подрібнені залишки зірок та інші частинки — формують акреційний диск. Саме завдяки його спалахам ми й бачимо, як чорна діра поглинає матеріал і можемо навіть сфотографувати її.

Однак не весь матеріал, що формує акреційний диск, у результаті падає «всередину» чорної діри, зникаючи назавжди. Деяка його частина невідомим наукою чином прямує з внутрішньої частини акреційного диска до його полюсів, звідки викидається у космос у вигляді релятивістських джетів. Вони можуть долати величезні відстані, після чого перетворюються на гігантські радіоактивні «лопаті».

Саме в цьому ніякої загадки немає — радіолопаті є навіть у Чумацького Шляху. Проте далі все складніше — вчені досі не розуміють, як галактики можуть досягати розмірів у кілька мегапарсеків. Гігантські радіогалактики на кшталт Алкіонея допоможуть нам зрозуміти еволюцію таких об'єктів.

Вчені впевнені — якщо і є якісь характеристики, що впливають на зростання галактик до таких масштабів, то їх потрібно шукати саме в серці найбільших гігантських радіогалактик.

Сам Алкіоней, до речі, окрім гігантських розмірів — також нічим не примітна галактика. У її центрі розташована далеко не найбільша надмасивна чорна діра, яка приблизно в 400 мільйонів разів більша за масу Сонця (у центрі Чумацького Шляху розташована надмасивна чорна діра Стрілець А*, яка приблизно в 4 млн разів більша за масу Сонця). Загальна маса галактики також особливо не виділяється.

Через це вчені дійшли висновку, що ці параметри не так сильно впливають ні на зростання радіогалактики, ні на розмір джетів або «лопатей». Дослідники припускають, що Алкіоней може бути в просторі з меншою щільністю, що сприяло б його активному розширенню. Також свою роль може відіграти якась незвичайна взаємодія з космічним павутинням або темною матерією — проте це все лише гіпотези, які доведеться перевірити.

Хай там як, Алкіоней продовжує зростати і щодня оновлює свій власний рекорд. Хто знає, що ще ховається в космічній темряві, проте в одному вчені впевнені безперечно — ця галактика може стати джерелом важливих знань про еволюцію нашого Всесвіту.