Захопити онлайн. Чому росіянин може перемогти на виборах, від яких залежить доля всього інтернету

IT-індустрія

29 вересня 2022, 09:39

Сьогодні, 29 вересня, у Бухаресті відбудеться голосування за майбутнє світового інтернету. За посаду генерального секретаря Міжнародного союзу електрозв’язку змагаються американка Дорін Богдан-Мартін та росіянин Рашид Ісмаїлов. Результат цих виборів важливий як ніколи раніше.

Цього тижня стартувала конференція Міжнародної спілки електрозв’язку (МСЕ) — однієї з найважливіших міжнародних організацій у світі. Під час цієї конференції відбуваються вибори нового глави МСЕ, в результаті яких організацію може очолити росіянин.

Від цих виборів залежить, чи залишиться мережа такою, якою вона у нас є зараз, чи поступово модель російського та китайського інтернету із централізацією та цензурою пошириться світом. МСЕ опинився в епіцентрі геополітичної боротьби — Росія і Китай сподіваються отримати карт-бланш на посилення державного контролю над Інтернетом і зв’язком.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Міжнародна спілка електрозв’язку — це міжнародна організація та спеціальна установа ООН, яка визначає стандарти в галузі телекомунікацій, супутникового зв’язку, радіо, а також інформаційних та комунікаційних технологій. Якщо стисло — вони встановлюють правила гри для операторів мобільного зв’язку та інтернету. Це робить МСЕ одним із найважливіших органів ООН, незважаючи на те, що у ЗМІ про нього згадують не надто часто.

Посада генерального секретаря МСЕ дістанеться одному з двох кандидатів. З одного боку, американка Дорін Богдан-Мартін, яка працює в організації вже понад 20 років і є чинним директором бюро розвитку телекомунікацій у МСЕ. Якщо вона виграє вибори, то стане першою жінкою, яка очолила орган ООН.

З іншого боку віртуального рингу — росіянин Рашид Ісмаїлов, колишній заступник міністра зв’язку в РФ (2014−2018 роки) та ексдиректор російського офісу Nokia, який зараз є президентом великого російського телекомунікаційного оператора ВимпелКом.

Також Ісмаїлов займався розвитком систем фільтрації трафіку. Фактично він встановлював російську цензуру в межах закону про «суверенний інтернет», який передбачає створення централізованої системи управління інтернет-трафіком у РФ.

Це прямо суперечить суті інтернету, основою якого завжди була свобода інформації.

МСЕ не є органом, який безпосередньо диктує, як регулюватиметься інтернет у всіх куточках планети. Цей орган лише встановлює стандарти, правила гри, що забезпечують доступ користувачів до Інтернету. Власне мережа регулюється способом, який не дуже сприймають у тоталітарних країнах — за участю всіх зацікавлених сторін. Тут є як держава, так і компанії, представники громадянського суспільства і таке інше. Такий підхід дозволяє нам створювати інтернет, до якого ми звикли, — відкритим і вільним.

Однак росіяни не приховують, що хочуть контролювати інтернет, пише колумніст Washington Post Девід Ігнатіус. Ісмаїлов — це їхній ключ. Якщо він стане очільником МСЕ, в РФ сподіваються розширити повноваження організації, щоб та увібрала функції різних громадських корпорацій на кшталт ICANN, що регулює інтернет-домени та IP-адреси.

Технічно це зробити практично неможливо, оскільки інтернет вже понад 40 років працює на усталеній системі, що робить її досить стійкою перед різними викликами. Однак, якщо функції ICANN та інші громадські організації будуть переходити до МСЕ, це виведе питання про сплінтернет на новий рівень.

Війна в Україні якщо і впливає на шанси Ісмаїлова здобути перемогу на виборах, то дещо не надто суттєво. Є відразу кілька причин, чому прогресивні погляди та бажання свободи вибору для користувачів можуть виявитися не такими популярними, як бажання тоталітарних країн та їхніх союзників.

Росія не стала ізгоєм в ООН (а саме країни-члени ООН беруть участь у голосуванні). Країни Африки, багато країн Азії продовжують підтримувати РФ, і навіть зараз готові голосувати за її ініціативи. Крім того, це буде таємне голосування, тобто всі, хто проголосує за Ісмаїлова, не зазнають жодних репутаційних втрат.

Однак безліч країн підтримують підхід Росії і без політичного зв’язку з керівництвом РФ. Багато урядів хотіли б отримати більше контролю над тим, що можуть читати та публікувати користувачі.

Зараз інтернет схожий на велику площину, де кожен може висловлювати все, що йому заманеться (хоча із цим також виникають проблеми). Невеличкі країни, які не можуть змагатися за ступенем впливу на онлайн із західними та американськими технологічними компаніями, з радістю поставили б хрест на, як висловився Ісмаїлов у своїй програмі, «американському домінуванні».

Країни на кшталт Ірану або Саудівської Аравії, які активно борються зі свободою слова та будь-яким інакодумством, з радістю можуть підтримати росіян на виборах глави МСЕ.

Та й не можна забувати про фактор Китаю. Китайський підхід до управління інтернетом ще жорсткіший, ніж у РФ, проте в цілому Китай і Росія дивляться в одному напрямку: на чолі всього має бути держава. Інтернет не є винятком. А тому китайські лобісти, компанії та делегації активно підтримують Ісмаїлова (який протягом трьох років очолював російський офіс компанії Huawei) та агітують представників інших країн віддати свій голос росіянину.

У відповідь на це активізувалися і в США — сама Богдан-Мартін та її представники проводять активну кампанію та зустрічаються з представниками компаній з усього світу, аби заручитися їхньою підтримкою.

Боротьба за майбутнє Інтернету вже розпочалася. А 29 вересня вирішиться її доля.

Інші новини

Всі новини