Раптове відкриття. Риби-вампіри допомогли вченим з’ясувати неочевидний факт про еволюцію людини
Наукпоп21 квітня 2024, 13:51
Міноги з їхніми довгими слизькими тілами, круглими ротами та паразитарними схильностями, лякають людей. Утім насправді вони мають з нами чимало спільного. Ці створіння належать до давньої лінії хребетних, відомої як Agnatha, або безщелепні риби. Попередні дослідження показали, що міноги та їхні родичі представляють найпримітивнішу групу хребетних, які все ще існують, і виникли приблизно 360 мільйонів років тому. Протягом останніх 150 років вчені припускали, що міноги не мають щелепи, тому що у них відсутня структура, відома як нервовий гребінь. Ця група стовбурових клітин унікальна для хребетних, і в утробі матері або в яйці вона розвивається в широкий спектр структур. Ці структури включають як щелепи, так і симпатичну нервову систему, яка контролює нашу мимовільну реакцію «бийся або тікай», що спрацьовує в небезпечних або стресових ситуаціях.
Утім нове дослідження, опубліковане в журналі Nature показує, що міноги все ж мають симпатичні нервові клітини, що свідчить про те, що реакція хребетних, що допомагають їм врятувати життя, розвинулися значно давніше, ніж очікувалося. Як пише LiveScience, нове дослідження не починалося як пошук симпатичних нервових клітин. Натомість робота була сконцентрована на пошуку подібних клітин, які були попередниками складного нервового гребеня, який спостерігається у щелепних хребетних. Вони думали, що можуть знайти такі клітини в міногах, тому що вони найближче до стародавніх безщелепних хребетних, які вперше з’явилися приблизно 500 мільйонів років тому.
Але коли дослідники почали розсікати личинки міноги, вони помітили, що незрілі риби мають структури, які дуже схожі на нейрони, що йдуть ланцюжком по довжині їхнього тіла. Цей ланцюжок нервових клітин характерний для симпатичної нервової системи — системи, яку не повинні мати міноги.
Коли вчені придивилися ближче, вони підтвердили за допомогою секвенування РНК, що ці структури справді були нервами. Команда також виявила, що клітини виробляють фермент-попередник норадреналіну, ключового хімічного месенджера, який допомагає контролювати реакцію «бийся або тікай».
Відкриття того, що ці безщелепні риби мають реакцію «бийся або тікай», показує, що еволюційне походження цієї системи сталося приблизно на 50 мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше.