Гарячі, далекі та величезні: п’ять найекстремальніших зірок у Всесвіті

Найбільша зірка: UY Щита

UY Щита (UY Scuti) — це далеко не наймасивніша зірка, яка існує у Всесвіті. Вона всього у 30 разів масивніша за Сонце, проте її радіус більший за радіус нашої зірки аж у 1708 разів. Що цікаво — вона знаходиться відносно недалеко від нас, приблизно у 9500 світлових роках, майже у центрі Чумацького шляху.

Ще одна особливість UY Щита — це те, що її розмір постійно змінюється, що впливає також на її світність. Похибка становить приблизно 192 радіуси Сонця, а загальна болометрична світність (тобто з урахуванням випромінювання в інфрачервоному діапазон) перевищує сонячну в 340 тис разів, що також робить UY Щита однією з найяскравіших зірок нашої галактики.

Це відносно молода зірка, яка вже скоро помре, що робить її однією із найбільш короткоіснуючих зірок нашої галактики. За підрахунками вчених, UY Щита залишився приблизно мільйон років, після чого на наших пращурів очікує ледь не найяскравіший спалах наднової в історії космосу — ця зірка матиме коротке життя, проте закінчить його красиво.

Наймасивніша зірка: R136a1

Як ми зрозуміли із попереднього прикладу, правило про те, що не треба судити по зовнішньому вигляду, працює не тільки на Землі, але й у космосі. Те саме і з R136a1 — розміри цієї зірки не сильно виділяються («всього лише» у 30 разів більша за Сонце), якщо порівнювати її з іншими. Її козир — це маса: R136a1 приблизно у 300 разів масивніша за Сонце.

Зірка розташована на відстані приблизно 165 тис. світлових років від Землі, у найбільшій галактиці-супутнику Чумацького Шляху — Великій Магеллановій Хмарі. Вчені і досі не визначилися з віком R136a1 — вважається, що їй від кількох сотень тисяч до мільйона років, тобто, це відносно молода зірка, яка, до того ж, є найяскравішою з відомих нам зірок.

Найменша зоря: EBLM J0555−57

«Наше відкриття показує, наскільки маленькими можуть бути зірки. Якби зірка утворилася лише з трохи меншою масою, реакція синтезу водню у своєму ядрі не могла би підтримуватися, і зірка замість цього перетворилася б на коричневого карлика», — сказав Олександр Беттічер з Кембриджського університету одразу після того, як його команда відкрила зірку у 2017 році.

Коричневі карлики — це достатньо рідкісні небесні тіла. Вважається, що їм не вистачає маси, щоб підтримувати ядерну реакцію у своєму ядрі, а тому вони не можуть стати повноцінними зірками. EBLM J0555−57 пощастило — і тепер ви читаєте про неї у цьому матеріалі.

Зірка цікава як мінімум тим, що вчені і досі не знають, що саме не дає коричневому карлику стати зіркою, де знаходиться та межа, яка розділяє ці два класи космічних об'єктів.

Найгарячіша зірка: WR 102

Зорі Вольфа-Райє відрізняються від інших своєю світністю та високою температурою. Про одну з них ви вже читали вище — наймасивніша відома нам зірка RMC 136a1 також відноситься до цього класу.

WR 102 — не просто найгарячіша зірка у Всесвіті (температура її поверхні досягає майже 210 тис. градусів за Цельсієм). Це зірка, яка є одним із головних кандидатів на те, щоб стати надновою — за підрахунками вчених, їй лишилося близько 1500−2000 років.

Крім того, це одна зі всього десяти відомих нам зірок, збагачена іонізованим киснем. За разунок своєї температури та активного спалювання «зоряного палива» WR 102 приблизно у 282 тис. разів яскравіша за Сонце. Вона приблизно у 16 разів масивніша за нашу зірку та водночас майже вдвічі менша — водночас на своєму піку WR 102 була приблизно у 40−60 разів масивнішою за Сонце.

Найвіддаленіша зірка: WHL0137-LS

Про існування цієї зірки ми дізналися зовсім нещодавно завдяки найкращій космічній обсерваторії, яка є у розпорядженні людства. Зірка WHL0137-LS або Еаренділь названа на честь мореплавця із роману Сільмарилліон Джона Толкіна, сильмариль якого потім став зіркою.

Астрономи вважають Еаренділь найдальшою зі всіх відомих нам зірок. Вона розташована в сузір'ї Кита, точне розташування зірки поки залишається незрозумілим. Зірка, світло якої дійшло до Землі за 12,9 мільярда світлових років, настільки тьмяна, що знайти її на новому зображенні було не так легко.

Вчені сподіваються, що телескопу Джеймса Вебба все ж таки вдасться точно визначити її місце розташування, а також дізнатися яскравість і масу зірки.

Браян Уелч, аспірант-астроном з Університету Джонса Хопкінса вважає, що Еаренділь у півсотні разів більша і в мільйони разів яскравіша ніж Сонце.